АЙ ЦІН

ЗАКАМ’ЯНІЛА РИБА

З китайської переклала Ядвіга ЛИСЕВИЧ

Були живими порухи твої,
До сонця блискавкою грала.
І простору, і волі тут без меж —
Зринала й знов занурювалась в море.

Та якось вибухнув страшний вулкан,
Чи землетрусом розкололо землю:
Ти вмить свободу втратила свою,
Похована під попелом навічно.

З тих пір минули вже мільйони літ.
Прийшли геологи вивчати надра.
І у спресованій верстві знайшли тебе:
Геть, як жива, та лише нерухома.

Луска й плавці — їх час не зачепив.
Життя навкруг вирує — ти байдужа.
Сліпа — не бачиш неба і води,
Глуха — не чуєш хлюпотіння хвилі.

Дивлюсь на скам’янілість пильно я.
О нерозумний, ось мені наука:
Рухомість втратиш —
Втратиш і життя.

Життя — це віковічна боротьба.
У боротьбі єдиний шлях вперед.
І так до скону. Доки ти живий,
Всі сили треба боротьбі віддати.