Світлана Кравченко. Між літературою та політикою

Світлана Кравченко, м. Луцьк

Між літературою та політикою

 
[Między literaturą a polityką. O Józefie Łobodowskim / Pod redakcją Ludmiły Siryk i Ewy Łoś. – Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 2012. – s. 252.]
 

  «Між літературою та політикою. Про Юзефа Лободовського» таку назву мала міжнародна наукова конференція, присвячена 100-річчю від дня народження польського письменника і публіциста Юзефа Лободовського та організована кафедрою української філології Університету імені Марії Кюрі-Склодовської спільно із Літературним музеєм імені Юзефа Чеховича в Любліні та Люблінським відділом Спілки польських письменників, яка відбулася 2223 жовтня 2009 року в Любліні за участі польських та українських вчених. З такою ж назвою в цьому році виданий науковий збірник, куди увійшли тексти учасників конференції.

  Постать Юзефа Лободовського мало знана українському читачеві. Він був заборонений у радянській Україні. Донедавна його не друкували і не згадували навіть у Польщі. Натомість і життя, і творчий шлях цього митця тісно пов’язані з Україною. Не випадково монографія Людмили Сірик про життя і творчість письменника, яка вийшла в Любліні у 2002 році, мала назву «Naznaczony Ukrainą» («Позначений Україною»).

  Науковий збірник «Між літературою та політикою» став своєрідним підсумком вивчення спадщини письменника польськими та українськими дослідниками за останнє десятиліття. У вступному слові знаний польський україніст Людмила Сірик та директор музею Юзефа Чеховича в Любліні Ева Лось відзначали, що Юзеф Лободовський є відомим письменником, публіцистом, перекладачем – автором дванадцяти поетичних збірок, семи романів, кілька сотень статей, численних перекладів з української, російської, іспанської та італійської мов. Він був представником культурного пограниччя, незвичайною особистістю із широкими горизонтами, із непересічною чутливістю до людських і національних проблем, із політичною проникливістю, яка подекуди наближалася до передбачливості. Митець вільно почувався серед багатьох культур і мов, добре знався на польських та загальноєвропейських проблемах, вміло робив цілісний історичний та політичний аналіз. Його спадщина, незважаючи на часову віддаль, дотепер залишається мало дослідженою, розпорошеною на різних континентах, у багатьох країнах і потребує подальшого збирання та вивчення.

  Науковий збірник має інтердисциплінарний і міжнародний характер. Серед авторів статей є літературознавці, історики, музикознавці, бібліотекарі і перекладачі з Польщі та України. Відомі польські дослідники, які представляють провідні наукові осередки Польщі, у своїх розвідках розкривають різні аспекти творчості письменника. Єжи Свєнх аналізує поетичний доробок Юзефа Лободовського. Поета як продовжувача «української школи» в польській літературі розглядає Анжей Фабіяновський. Біблійні мотиви та образи у поезії митця досліджує Аліція Якубовська-Ожуг. Універсалізм як ключову категорію світогляду та етико-естетичних засад Лободовського аналізує Людмила Сірик. Особливості романів письменника розкриває Анна Насальська. Спектр проблематики публіцистичних виступів митця і часописі «Orzeł Biały» висвітлює у своїй розвідці Богуслав Бакула. Співпрацю Юзефа Лободовського з Єжи Гедройцем і його журналом «Культура» описує Павел Лібера. Публікації письменника в мадридському часописі «Polonia. Revista ilustrada» розглядає Гжегож Бонк. «Поетичні» взаємини Лободовського з Вацлавом Іванюком аналізує Ян Вольський.

  Зв’язки Юзефа Лободовського з українською культурою висвітлені у виступах українських науковців. У статті Надії Сташенко зазначені  біографічні факти, які зумовили тісні контакти і зацікавленість письменника історією та культурою України, життєві дороги, що вели його в Україну, і зокрема на Волинь, а також розглядаються теми і мотиви його творчості, продиктовані глибокою внутрішньою любов’ю до України. Дослідниця аналізує поетичні твори, присвячені Україні, розглядає українські переклади цих поезій. Окремо зупиняється на епізоді перебування Ю.Лободовського на Волині у кінці 30-х років ХХ століття та його співпраці з редакцією часопису «Wołyń», а також пише про публікації письменника на шпальтах цього видання. Висвітлює тему України у його творчості еміграційного періоду.

  У статті Світлани Кравченко розглядаються проблеми міжнаціональних взаємин у публіцистиці Юзефа Лободовського 30-х років ХХ століття, зокрема його виступи на шпальтах часописів «Biuletyn Polsko-Ukraiński» і «Wiadomości Literackie». Показано погляди публіциста на сутність польсько-українських взаємин, їх історію, загострення у міжвоєнний період, позиції сторін, шляхи розв’язання проблеми. Письменник дискутував із багатьма своїми сучасниками з приводу ставлення до України, до оцінок її історії, до національних інтересів та незалежницьких прагнень українського народу. Ю.Лободовський вважав українське питання у житті тодішньої Польщі доленосним і постійно наголошував це у своїх публіцистичних виступах. Він приділяв велику увагу також єврейському питанню, досліджував його історію, намагався з’ясувати соціальні передумови польсько-єврейського і українсько-єврейського конфлікту. У питаннях міжнаціональних взаємин ключовою тезою називав «етичний декалог», який мав лежати в основі, бути фундаментом національної політики кожної держави.

  Наталія Сидоренко  у розвідці «Юзеф Лободовський та українські еміграційні перехрестя» проаналізувала контакти письменника з представниками української еміграції після Другої світової війни, публікації в українській еміграційній періодиці, зустрічі, творчі вечори, листування, рецензії на твори Лободовського. Дослідниця відзначала великий вплив особистих дружніх контактів між людьми на налагодження міжнаціональних взаємин.

  У студії Ольги Вознюк «Культурно-політичний дискурс про Україну Юзефа Лободовського (на матеріалі місячника «Культура»)» розглядаються виступи публіциста на сторінках паризького часопису Єжи Гедройца «Культура», його бачення України, українців, ставлення до польсько-українських взаємин. Авторка статті зупиняється на рецепції української культури, постатей української історії та представників літературного процесу, критичних оцінках письменника деяких польських перекладів української поезії.

  Виступ Сергія Борщевського «Перші кроки на шляху до Юзефа Лободовського» це роздуми перекладача над існуючими українськими інтерпретаціями поезії польського митця, над проблемами сприйняття, розуміння, відчування і відтворення поетичного тексту. Він аналізує переклади віршів Лободовського, виконані Святославом Гординським, розглядає ритміко-мелодійні особливості поезії митця і їх відтворення засобами української мови, а також пропонує власні переклади.

  Ірена Шиповська, дослідниця історії літератури, якій пощастило зустрічатися і спілкуватися із Юзефом Лободовський у 80-ті роки, у своєму виступі розповіла про неопублікований щоденник письменника. Нотатник, який вона передала під час конференції у фонди музею імені Юзефа Чеховича в Любліні, є надзвичайно цінним для дослідників. Він показує, як працював письменник в останній період свого життя, про що думав, які будував творчі плани на майбутнє.

  Директор Літературного музею імені Юзефа Чеховича Ева Лось розповіла про спадщину Юзефа Лободовського, яка зберігається у фондах музею, зупинилася на листуванні з Казимєжем Анжеєм Яворським – редактором часопису «Камена», на першодруках поетичних збірок Лободовського довоєнних років та деяких особистих речах і фотографіях письменника.

  Співробітниця бібліотеки люблінського воєводства Ева Хадріан познайомила із двома бібліофільськими виданнями поезій Юзефа Лободовського, характеризуючи особливості їх графічного, технічного оформлення та видавничу цінність.

  Репертуар наукового збірника «Між літературою та політикою. Про Юзефа Лободовського» представляє читачеві письменника і публіциста як одну із видатних постатей європейської культури. Його зміст доповнює і збагачує існуючі знання про доробок Лободовського. Автори статей презентують нові методики аналізу та напрямки досліджень, їх розвідки в більшості випадків ґрунтуються на щойно знайдених архівних документах, неопублікованих рукописах, незнаних публікаціях.

  У збірнику висвітлені всі аспекти спадщини письменника, представлені нові інтерпретації поезії, прози та особливо публіцистики. Показані його здобутки в широкій пізнавальній перспективі та в різних культурологічних площинах. Книга сприяє визначенню справжньої ролі Юзефа Лободовського у популяризації культури та історії свого й сусідніх народів Східної Європи, особливо України. Окреслює позицію митця в розбудові діалогу між народами, так потрібного і в той час, і зараз. Розвідки, які увійшли до наукового збірника, також накреслюють перспективу подальших досліджень спадщини письменника.

  Книга буде цікавою як для філологів, істориків, культурологів, перекладознавців, журналістів, так і для пересічних читачів, тих, хто цікавиться історією та культурою України, її відомими людьми, зокрема знаменитими поляками, які долучилися до популяризації української культури у світі.