Роксолана Зорівчак

ТВОЄМУ ГЕНІЮ МІЙ СКРОМНИЙ ДАР  ВЕСІЛЬНИЙ…

 
[Рец. на: Тарнавська Марта. Автобіографія 1930−2010.
К.: Унів. вид-во Пульсари, 2012. −416 с.; іл.]

 

Погодьмось,  жанр  автобібліографії трапляється вельми рідко. Для цього потрібно, щоб фахівець-бібліограф був водночас талановитим письменником та  глибоким дослідником. Саме так слід охарактеризувати наукову та творчу діяльність Марти Теодозіївни Тарнавської − високопрофесійного бібліотекознавця,  відомого  українського  поета і прозаїка,  перекладача й літературознавця, члена Національної  спілки письменників України, чільного діяча української діаспори в англомовному світі.

  З 1964 р. Марта Тарнавська  здійснює грандіозний проект бібліографування англомовних перекладів українського художнього слова та  критичних матеріалів від перших відомих перекладів до сьогодення. Як справедливо стверджує Г. Грабович, історія літератури (як і кожне культурне явище, зокрема нормативного й саморефлективного порядку) нероздільно пов’язана з   дискурсом, вона твориться не тільки поодинокими працями-концепціями, але також (а то й передусім) їхньою рецепцією. Без цього другого немає й першого [1]. Тому історія літератур не знає автономного розвитку. Кожну окрему літературу можна всебічно осмислити лише в світовому літературному контексті, з урахуванням  того, що вона дає до  світової  скарбівні і що звідти черпає. Таке розуміння окремої національної літератури передбачає глибоку обізнаність зі станом засвоєння найкращих її надбань іншими літературами, що, у свою чергу, неможливе без повноцінної бібліографічної  інформації. 

Враховуючи світовий статус англійської  мови, українсько-англомовні літературні зв’язки  важать чимало для нашої літератури, для культури загалом. Дослідження динаміки входження українського письменства в англомовне  слід розпочинати з фактажу – з бібліографування перекладів, літературних статей, рецензій, відповідних  енциклопедичних  оглядових статей і гасел. Саме тому непересічною подією нашого наукового життя є поява кожного бібліографічного покажчика М. Тарнавської, що виходить у видавництві Канадського інституту українських студій [2]. 

  Щоб хоча частково уявити собі огром виконаної праці,  слід урахувати специфіку професії бібліографа, коли часто в пошуках (не завжди успішних) однієї позиції доводиться переглядати, змагаючись із приступами алергії,  стоси пожовклої, запорошеної  періодики, а  принципу de visu  дотримується  пані Марта  повсякчас.  Коментуючи окремі позиції, укладач водночас виконує обов’язки літературознавця та перекладознавця. Чимало доводиться їй витрачати  часу та вміння на ідентифікацію окремих творів, зокрема віршів, та на віднаходження вдалих варіантів перекладу, передусім  при коментуванні.

  Над здійсненням такого проекту повинен  би працювати солідний науковий колектив. Насправді ж  усю роботу здійснює лише М. Тарнавська. До того ж бібліографічний проект  – не основне її заняття, радше, так би мовити,  – заняття на дозвіллі. Вона  працювала бібліотекарем-спеціалістом міжнародного та іноземного права в Правничій  бібліотеці Пенсильванського університету (1967−1994).  До цього додається творча праця. Марта Теодозіївна – видатний поет і перекладач, автор  численних  статей і рецензій, українською та англійською мовами,  зокрема на переклади,  в періодичних виданнях:  «Сучасність», «Слово», «Всесвіт», «Дзвін», «Слово і час», «Літературна Україна», «World Literature Today» («Світова література сьогодні»), «Harvard Ukrainian Studies» («Україністика Гарварду»), «Journal of Ukrainian Studies» («Українознавчий журнал»), «Law library journal» («Журнал юридичної бібліотеки») та ін. 

М. Тарнавська – автор монографії «Євгенія Ярошинська: Життя і творчість» (1976), методичного посібника «Українська бібліотека в Америці» (1983), бібліографічного покажчика «Остап  Тарнавський» (1972; 2008),  перекладознавчих досліджень: «Франкіана англійською мовою» (1964), «Українська література англійською мовою» (1975), «Українська література для американського читача» (1978, англ. мовою), «Англомовна літературна україніка» (1981), «Шевченко – англомовний і взагалі» (1982), «Коцюбинський – англійською мовою» (1982), «Перші англомовні видання про Шевченка та їхні автори – Войнич і Расторгуєв» (1987), «Дві англомовні поезії, журнал «Всесвіт», радіоміст Київ–Чікаго, бібліографічні курйози, ігнорування і промовчування» (1988), «Собор» очима американського читача» (1990); «Максим Рильський і англомовний  світ» (1996), «Остап Тарнавський про Володимира  Блавацького» (1997); «Українське Літературознавство на сторінках англомовних університетських журналів (1990-1999)» (2009) та ін. Книжка М. Тарнавської  під заголовком «Ключі до царства» (2001) – про англомовну літературну україніку останніх десятиліть. Своїми статтями  авторка нагадує читачам, що українська література – це справжнє царство, невідоме світові, а ключі до нього в наших руках. Цими ключами вона й намагається одімкнути те, що досі залишається для світу terra incognita.

 Наукові праці дослідниці відзначаються точно вивіреним фактажем, суворою логікою мислення, виваженими висновками, пристрасністю і певним поетичним струменем. Його авторка завдячує своєму поетичному хисту, що прокинувся в неї ще в гімназійні роки в німецькому місті Берхтесґадені (перші вірші датуються 1946 р.) і ніколи не покидає її.

М. Тарнавська опублікувала  віршові збірки: «Хвалю ілюзію» (1972, відзначено нагородою Українського літературного фонду ім. Івана Франка в Чікаго),  «Землетрус», де  уміщено добірку перекладів творів поетес: російськомовних А. Ахматової, М. Цвєтаєвої, англомовних Е. Діккінсон, А. Річ, С. Плат, М. Мур, німецькомовних Е. Ласкер-Шілер, Н. Захс  (1981);  прозову збірку власних оповідань і нарисів та перекладів англо-американської прози (творів О’Генрі, В. Фолкнера, Е. Гемінґвея, К. Менсфілд, Ф. О’Коннора, Дж. Тербера та ін.) під заголовком «Самотнє місце під сонцем» (1991);  збірку збірок і поза збірками «Тихі розмови з вічністю» (1999); «Неповторне дитинство. Уривки з щоденника» (2010). Чимало її поезій і нарисів,  віршованих та прозових перекладів розкидано по сторінках еміграційної української періодики.

У своїй ліриці М. Тарнавська виступає як свідомий і послідовний продовжувач традицій неокласиків. Її поезія – елітарна, глибоко інтелектуальна, медитаційна; вона часто виникає під впливом художніх творів, музики, образотворчого мистецтва. Що зворушує читача – це виразно відчутна ліричність, щирість почуття, висловленого чітко, але стримано, відчуття естетики і безмежної вагомості слова. Її поезія – це інтелектуальна біографія поетеси, це сповідь про пережите, побачене, продумане, переболене. У ній – дитяче горе, що пронизує серце від диких, жахливих сцен під час фашистської окупації України і перші враження від американського континенту (туди вона прибула разом з іншими скитальцями з України  1949 р.); роздуми вченого і вічне почуття обов’язку перед рідним, коханим краєм, невимовна туга за ним.

 Звідкіля ж бере Марта Теодозіївна  сили на це  подвижництво,  на цей щоденний подвиг?  Відповідь знаходимо в її ж поетичних рядках про «в серці серед скитання лих вирощений  клаптик батьківщини» (вірш «Зальцбург»), про «наддніпрянські фата-моргани, криті золотом бані столітні мого рідного Єрусалиму» (триптих «Третє  відкриття Америки»). Є, на жаль, люди, що й у рідному краю живуть байдужими  «шашликоїдами та тяглом історії»  (вдалий вислів Олеся Гончара). Але є, на щастя,  такі, що – де  б примхлива доля не закинула їх, – усіми думками й помислами є  дітьми Отчої землі і працюють для неї, з її священних глибин  черпають  запал,  наснагу й силу. Саме такою є М. Тарнавська, яка  лише  вісім дитячих років  провела  в  Україні. Були то важкі роки в підневільному краю, коли, використовуючи вислів В. Симоненка, «од крові хижіла земля».

«Автобібліографія 1930−2010» вийшла друком у Києві в університетському видавництві «Пульсари» 2012 р. Це вже другий варіант «Автобібліографії».  Перший  варіант, що охоплював період до кінця 1996 р., опубліковано 1998 р. в філадельфійському видавництві «Мости». Як і перше видання, «Автобібліографію» присвячено онукам – Іванкові, Стефанкові й Ніні. У присвяті відчувається глибокий смисл, адже онуки – це вже друге покоління, народжене поза Україною. Присвяту  подано з твердою вірою в українськість  нащадків.

В «Автобібліографію 1930−2010» включено друковані вірші, оповідання, статті, бібліографічні праці, переклади творів М. Тарнавської різними мовами; всі рецензії та критичні згадки про її діяльність  − усього 816 власних творів і  355 бібліографічних записів та критичних відгуків. Одначе слід враховувати, що деякі твори, зокрема вірші, опубліковано декілька разів,  і в покажчику їх подано як окремі позиції. Приміром, високопатріотичний вірш «Не до мистців, не в пантеон поетів…», присвячений відкриттю пам’ятника Т. Шевченка в Вашингтоні 27 червня 1964 р.,  посідає в Автобібліографії 14 позицій, а йдеться  про той самий вірш. Дуже важливе пізнавальне значення мають допоміжні покажчики:

1) заголовків збірок, творів та статей; 2) іменний покажчик; 3) журналів і газет; 4) криптонімів та псевдонімів. З погляду методики бібліографування, книжка М. Тарнавської слугуватиме  зразком для аналогічних видань. Дуже цікавий розділ  «Автобіографії»  − «Голоси критиків», в якому наведено в оригіналі уривки з окремих рецензій на творчий та науковий доробок М. Тарнавської.  Тут зустрічаємося з Л. Онишкевич-Залеською, В. Жилою, Л. Рудницьким, І Качуровським, М. Жулинським, Р. Доценком, Ю. Шевельовим, М. Москаленком, М. Ільницьким та іншими Достойниками української філологічної думки. 

  У книжці подано також «Автобіографічний літопис 1930-2010» – перелік найважливіших подій  інтелектуального та родинного життя Марти Тарнавської, доповнений численними документальними  світлинами. З літопису випуклюється ще одна цікава риса характеру М. Тарнавської: великий життєлюб, вона надзвичайно любить подорожувати, усюди гідно представляючи Україну. 

Рецензована коментована бібліографія матиме надзвичайно широке ужиткове застосування. Вона є не лише прекрасним довідником для дослідників, які вивчатимуть різні аспекти творчості М. Тарнавської − Жінки з непоборним прагненням до праці, з почуттям високої патріотичної відповідальності.

Без «Автобібліографії» не зможе обійтися ні один дослідник культурного життя української діаспори в англомовному світі. Вона буде необхідним дороговказом науковцям, які вивчають  міжлітературні зв’язки, своєрідності  рецепції української літератури англомовним красним письменстом. Адже М. Тарнавська уміє бути в центрі літературного життя і в Україні, і в діаспорі, адже повз Її увагу не проходить майже жодне достойне видання. Далека від політичних інтриг,  великою увагою наділяла М. Тарнавська переклади Редакції іноземними мовами видавництва «Дніпро». Ця редакція зробила чимало для популяризації українського письменства в світі, але, на жаль, її діяльність мало вивчена, недооцінена.

  Поліграфічний рівень видання − елегантний. Наукове мовлення авторки − дуже високого рівня: немає зайвих англіцизмів, незграбних калькованих зворотів, засилля зайвих запозичень. Так досконало володіти українською науковою  мовою,  живучи постійно в англомовному світі,  може лише та мовна особистість, яка постійно голубить в душі рідну мову, відчуває за неї глибоку відповідальність та мислить категоріями соборності України.

Одна жура: чи буде книжка доступна дослідникам, адже її  наклад – 800 примірників. Така вже наша дійсність з мікротиражами найвагоміших видань, з патологічними «патріотами», які обмежують читання інтернетними джерелами або ж ніякими.

А поки що, низько вклоняючись пані Марті за Її подвижницьку  Працю, зичу Їй міцного здоров’я та сили для  нових  наукових звершень заради Рідного Слова, а рецензованій книзі − інтелігентного читача.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Грабович Г.  Літературне історіописання та його контексти // Критика. – 2001. –  Грудень. – Ч. 12. – С. 11.

2. Ukrainian literature in English: Books and pamphlets, 1890– 1965: An annotated bibliography / Compl. by M. Tarnawsky.  Edmonton, Alta, 1988; Ukrainian literature in English: Articles in journals and collections, 1840–1965: An annotated bibliography / Compl. by M. Tarnawsky. Edmonton, Alta, 1992; Ukrainian literature in English: 1980–1989: An annotated bibliography / Compl. by  M. Tarnawsky. Edmonton & Toronto, 1999; Ukrainian Literature in English. A Selected Bibliography of Translations 2000 –. “Ukrainian Literature: A journal of translations”. 2004. Vol. 1; 2007. Vol. 2; 2011. Vol. 3;  Ukrainian literature in English: 1966–1979: An annotated bibliography / Compl. by  M. Tarnawsky. Edmonton, 2010; Ukrainian Literature in English.Selected articles in journals and collections publ. since 2000 / Compl. by  M. Tarnawsky. Ukrainian Quarterly. 2010. Spring-Summer.

 

 Роксолана Зорівчак - професор Львівського національного університету ім. І.Я. Франка