УГОРСЬКА РЕСПУБЛIКА
(Загальні відомості)
Угорська Республіка — унітарна держава в центрi Європи, займає територiю 93 030 тис. кв. км з населенням 10 116 тис. чоловiк (дані станом на січень 2005 року). Має спiльний кордон з Україною, Румунiєю, Хорватiєю, Словенiєю, Сербією, Австрiєю, Словаччиною.
В адмiнiстративно‑територiальному планi країна дiлиться на 19 областей (медьє).
Державна мова — угорська.
Столиця — Будапешт (1,8 млн. жит.). Великі міста: Дебрецен (207 тис.), Мішкольц (180 тис.), Сегед (168 тис.), Печ (162 тис.), Дьор (129 тис.). 62% населення проживає у містах.
Бiльшiсть населення — угорцi. Iншi нацiональностi — нiмцi (220 тис.), словаки (110 тис.), хорвати (70 тис.), румуни (25 тис.), серби (5 тис.), греки (5 тис.), українцi (5 тис.). У країнi проживає циганська етнiчна меншина (близько 500 тис.) i до 100 тис. євреїв, якi розглядають себе як релiгiйно‑культурну спiльноту.
Близько 3 млн. угорцiв живе у сусідніх країнах: Румунiї (1,5 млн.), Словаччинi (521 тис.), Сербії і Чорногорії (294 тис.), Хорватії (15 тис.) Українi (до 160 тис.), Словенії (6 тис.) та Австрiї (до 70 тис.). Понад 1 млн. осіб угорського походження проживає на Американському континентi, в основному у США i Канадi, 200 тис. — у Західній Європі, більше 200 тис. — у країнах Азії і Африки (здебільшого в Ізраїлі) і 50 тис. — у Австралії. Всього за межами Угорщини проживає близько 5,5 млн. угорців.
Закон про права нацiональних та етнiчних меншин (схвалений Державними Зборами Угорщини 7 липня 1993 р.) гарантує меншинам місцеву автономiю шляхом створення органів місцевого самоврядування. Відповідно до закону меншини можуть обирати i своє республіканське керівництво. У 1999 році було утворено Республіканський орган самоврядування українців Угорщини.
Розподiл населення Угорщини за конфесiями:
Римо‑католицька — 75%
Реформаторська — 15%
Лютеранська — 5%
Протестантська вiльних церков — 3%
Православна — 1%
Iудейська — 1%
Головне державне свято — День Святого Іштвана, відзначається 20 серпня. Інші національні свята: 15 березня — День революції 1848 року; 23 жовтня — День визвольної боротьби 1956 року та День проголошення в 1989 році Угорської Республіки.
Грошова одиниця — форинт (HUF). Станом на червень 2006 року курс до дол.. США — 215 фор., до євро — 270.
КОРОТКИЙ IСТОРИЧНИЙ НАРИС
Угорцi (самоназва — мадяри) — кочовий етнос, що з’явився у межиріччі Тиси i Дунаю у 895‑896 рр. пiд проводом виборного вождя Арпада.
У 1000 роцi папою Римським та імператором Римської імперії Оттоном I угорського князя Iштвана було короновано як першого короля Угорщини (997—1038). Фактом коронації та одночасного прийняття християнства як державної релiгiї було засвідчено початок процесу інтеграції угорського народу в Європу.
У 1222 роцi в Угорщинi була прийнята перша конституцiя — “Золота булла”, яка поряд з англiйською Великою хартiєю вольностей (1215 р.) є однiєю з найдавнiших конституцiй на континентi. “Золота булла” надавала народу право на повстання проти короля, якщо вiн не дотримуватиметься конституцiї. Починаючи з ХV ст. король мiг приймати рішення лише спiльно з Державними Зборами.
У 1541 роцi Угорщина була захоплена Оттоманською iмперiєю, а пiсля визволення вiд туркiв (1699 р.) потрапила у залежнiсть вiд Австрiйської iмперiї Габсбургiв.
У 1867 році пiдписано угоду мiж Австрiєю та Угорщиною щодо розподiлу сфер впливу i утворення Австро‑Угорської iмперiї.
Поразка Нiмеччини у Першій свiтовiй вiйнi призвела до розпаду Австро‑Угорської iмперiї та проголошення 14 листопада 1918 р. Угорщини Республiкою.
У березні‑липні 1919 року існувала Угорська Радянська Республіка.
Згiдно з рішенням Трiанонського мирного договору (1920р.) дві третини територiї, що перебувала раніше під юрисдикцією угорської корони, та чверть етнiчного угорського населення опинилися за межами країни. Реваншистський намiр повернути втрачене зiграв головну роль у тому, що Угорщина виступила як союзник Нiмеччини у Другій свiтовiй вiйнi.
У 1920—1944 рр. — в Угорщині панував буржуазно‑авторитарний режим Мiклоша Гортi.
У 1948—1956 рр. — бiльшовицько‑сталiнський режим Матяша Ракошi.
23 жовтня 1956 року в Угорщинi розпочалося антисталінське, демократично‑нацiональне повстання.
23 жовтня 1989 року проголошено Угорську Республіку.
ДЕРЖАВНИЙ УСТРIЙ
Вищим органом державної влади i народного представництва Угорщини є однопалатнi Державнi Збори. Вони обираються шляхом таємного голосування строком на 4 роки на основi загального, рiвного та прямого виборчого права. Вибори здійснюються за пропорційн-мажоритарною системою. При цьому 176 депутатів обираються за індивідуальними списками, 152 — за партійними, а решта місць розподіляється згідно з республіканськими списками. Загальна кількість депутатів — 386.
Зборам наданi широкi повноваження в галузi законодавства, укладення мiжнародних договорiв, вирiшення питань вiйни i миру, використання збройних сил, запровадження надзвичайного стану, призначення державних посадових осiб.
16 травня 2006 року Головою Державних Зборів знову обрано Каталін Сілі (Угорська соціалістична партія).
Представленість парламентських партій в Державних Зборах: Угорська соціалістична партія (УСП) — 190, Союз вільних демократів (СВД) — 20, Союз молодих демократів — Угорський громадянський союз (СМД-УГС) — 164, Угорський демократичний форум (УДФ) — 11, незалежні депутати — 1.
Главою угорської держави є Президент. Його обирають Державні Збори строком на 5 рокiв. Має право бути переобраним лише один раз. 7 червня 2005 року Державні Збори обрали Президентом УР колишнього голову Конституційного суду др. Ласло Шойома (позапартійний).
Вищим органом виконавчої влади є уряд, який очолюється Прем’єр‑мiнiстром.
У квітні 2006 року в Угорській Республіці відбулися парламентські вибори, перемогу на яких із значною перевагою отримала УСП, яка разом з партією ліберального спрямування — СВД — утворила коаліцію в новообраному парламенті. 9 червня 2006 року Державні Збори обрали прем’єр-міністром Угорщини Ференца Дюрчаня (член УСП).
Міністр закордонних справ Угорщини — Кінга Гьонц.
До опозиції належать: Союз молодих демократів — Угорський громадянський союз, Угорський демократичний форум.
ЧЛЕНСТВО УГОРЩИНИ У ПРОВIДНИХ МIЖНАРОДНИХ ОРГАНIЗАЦIЯХ
З 1955 р. — член ООН.
З 1996 р. — член Організації по співробітництву i розвитку (ОЕСР).
З 1994 р. — асоційований член Європейського Союзу.
З 1994 р. — асоцiйований член Захiдноєвропейського Союзу.
З 1999 р. — член НАТО.
З 2004 р. — член Європейського Союзу.
