Подана нижче інформація вже застаріла в зв'язку з новішими подіями, а саме повідомленням «Всесвіт» вітає дружній крок влади!», але залишена як історичне свідчення...
Не пройшло й місяця від часу надрукування у пресі «Відкритого листа до Президента України Віктора Ющенка з нагоди 80-ліття журналу «Всесвіт» (див. на цій дільниці, або в газетах «День»(28.01.05, www.day.kiev.ua/131308/ та «Літературна Україна» (03.02.05), в котрому наша громада намагалася привернути увагу влади до ювілею часопису, і який поки що не викликав її жодної реакції, як до журналістів долетіли тривожні чутки. Звісно, прислуховуватись до чуток - річ невдячна, але, як кажуть у народі, нема диму без вогню.
Нас застерігають, що на приміщення редакції журналів «Всесвіт» і «Вітчизна», які вже 33-й рік займають частину першого поверху будинку за адресою: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 34/1, і за яке справно й у повному обсязі вони вносять орендну плату, поклали око "певні структури", які через адміністрацію Печерського району столиці збираються привласнити ці самі приміщення.
Пов"язують це з імовірним створенням т.зв. "урядового трикутника", до якого відноситься й Секретаріат Президента, що його збираються перенести до казеного будинку в Маріїнському парку, де зараз знаходиться Міністерство охорони здоров'я, і який розташований за якихось 300 метрів від нашого осідку. Не маючи нічого проти державних і бізнесових структур, ми б хотіли знати чим завинили знані в усьому світі осередки української культури - редакції цих двох славних видань, зусиллями яких у великій мірі створювався духовний й інтелектуальний фундамент Української держави й Помаранчевої революції?!
Якщо згадані чутки небезпідставні, то нам лишається тільки розвести руками і "подякувати" владі за чудовий "подарунок" до 80-річчя найстарішого і єдиного в Україні журналу іноземної літератури «Всесвіт»! Однак, мусимо й застерегти, що наше "захоплення" з цього приводу розділять й тисячі читачів, друзів і партнерів «Всесвіту» в Україні й цілому світі, серед яких і Національні спілки письменників і журналістів, і президенти іноземних держав, і міністри закордонних справ, і Нобелівські, Шевченківські й Пулітцерівські лауреати, і багатомільйонна українська діаспора...
Оскільки виселення нашої редакції з нині займаних приміщень означало б де-факто економічний й організаційний крах видання й припинення його виходу в світ, ми залишаємо за собою право, в разі найменшого тиску, скласти свої власні "чорні списки" і назвати поіменно діячів усіх рівнів, починаючи з сусідського й районного і до всеукраїнського, що накидають оком на наші більш, ніж скромні пенати. Будьте певні, що провідні засоби масової інформації України, Європи, Америки й Австралії, рівно ж як і компетентні органи, з величезним інтересом дізнаються імена непутящих крутіїв, що за багато років накопичились у нашій базі даних. Та ми сподіваємось, що означені чутки є лише чутками, а не зловорожими примислами.
Усе ж віримо, що спільними зусиллями і з допомогою справжньої української демократичної влади ми не допустимо руйнування потужного осередку українсько-зарубіжних гуманітарних взаємин, яким впродовж 80 років був і залишається журнал «Всесвіт».