Марія Климчак
Національна Виставка України у США, грудень 2006 р.
Національна виставка України у Чикаго проходила від 14 до 16 грудня у виставковому центрі одного із найбільших американських готелів Sheraton Chicago Hotel & Towers. Представити свою продукцію прибули понад 70 провідних українських підприємств авіакосмічної, гірничо-металургійної, машинобудівної, хімічної, харчової, легкої промисловості, а також сфери науки, інформаційних технологій, товарів народного споживання тощо. Головним заходом виставки став “Офіційний день України”, у рамках якого 15 грудня відбулася конференція на тему “Україна: пошук гідного місця у глобальній економіці”. Учасникам конференції були представлені кращі інвестиційні проекти України, виступи провідних консалтингових компаній щодо інвестиційного клімату в державі. Ця виставка є одним із результатів відвідин Америки у минулому році Президентом України Віктором Ющенком.
Наскільки вагомими будуть її результати, покаже час, ми на сторінках нашої радіопрограми підготували для слухачів враження від самої виставки на основі власних спостережень та спілкування з учасниками виставки.
Інформація про те, що саме наше місто Україна обрала для проведення економічної виставки, швидко облетіла українське Чикаго. Українська громада займає одне з провідних місць серед етнічних громад Чикаго і користується заслуженим авторитетом у мера міста Річарда Дейлі та його команди, губернатора-демократа Рода Благойовича та інших урядових організацій. Присутність їхніх представників та листи привітань на адресу організаторів виставки засвідчують, що саме українська громада є мостом співпраці між Україною і США. Генеральне консульство України в Чикаго запросило висвітлювати цю подію всі українські засоби масової інформації.
Прибувши на вистаку, насамперед звернула увагу на її художнє оформлення. Дизайнери попрацювали над тим, щоб у всьому і всюди домінував синій колір. Враження, що ти потрапив на великий корабель, який перемалювали у синій колір, і лише вітрила висвічували зверху написане жовтою фарбою слово Ukraine. На те, що цей корабель застарілої конструкції, вказувало внутрішнє оформлення стендів фірм, де інформація подавалася у більшості випадків російською мовою. Можливо, не було часу переробити їх після експозицій в Росії, проте ця помилка не завадила віце-прим’єру з гуманітарних питань Дмитрові Табачнику стати капітаном цього корабля. Пан віце-прем’єр повинен знати, що такі виставки відпрацьовуються до найменшої дрібнички, а питання якою мовою сприйме американський бізнесмен подану інформацію залишається поза обговоренням. Тож беручи під увагу політичну кар’єру “гуманітарного” прем’єра, головного провідника культурного голокосту України, цей корабель і рухався якось дивно, намагаючись якнайменше зустрічатись із тими, хто може відкрито, перед міжнародною авдиторією, поставити йому запитання з неприємними цікавинками для американської преси. У всякому разі небо над капітаном сильно захмарилось, коли під час офіційного відкриття виставки та прес-конференції перед паном Табачником сиділи представники нового покоління емігрантів із громадської організації “Помаранчева Хвиля” у світло-сонячних футболках із написами “Табачник, ти - наша ганьба”. Під час прес-конференції панові Табачнику нічого було сказати у відповідь на запитання представників українських мас-медіа на зразок: “Пане Табачник, чи може людина, яка зневажає закони Конституції України щодо державної мови, яка згідно зі своєю філософією вважає, що українською в Україні переймається лише “вузький прошарок україномовної інтелегенції”, обіймати посаду віце-прим’єра?, “Чи вважаєте ви, що у державі, де немає національної ідеї, може розвиватися національна економіка?”, “Пане Табачник, ви великий українофоб...” Під час прес-конференції поруч із віце-прем’єром сиділи посол України в США Олег Шамшур та представники америкaнських ділових кіл. Вони дипломатично переводили запитання в економічне русло. У той же день віце-прем’єр відлетів у Вашингтон.
Прес-конференції передував виступ пана Табачника в ефірі українського Незалежного радіо. Радіослухачі ставили запитання, на які пан Табачник відповідав із характерною для нього завзятістю “гуманітарія” .
На питання, що торкалося голодомору 1932—1933 і відповідальності Росії як правонаступниці СРСР за цей злочин, віце-прем’єр відповів, що голод був і в Росії, і Молдавії, та що вже не існує комуно-більшовицького режиму.
Коли слухач поставив запитання щодо дублювання іноземних фільмів на українську мову, порівнюючи з Францією, де навіть думка подібна не допускається, пан Табачник відповів, що там дублюються іноземні фільми на арабську мову.
На запитання, чому у Верховній Раді депутати виступають російською мовою, Табачник злукавив, що і в Америці є іспаномовні сенатори.
Так, є, проте в
американському Сенаті сенатори
виступають державною англійською мовою.
Українська громада тепло вітала усіх інших представників урядової делегації та учасників виставки. Теплі зустрічі та розмови з лідерами української громади відбулися у кредитіці “Самопоміч” та в Українському національному музеї. Гості ознайомилися із музейними експозиціями, з історією формування української громади в Чикаго. Під час зустрічі у музеї громада тепло вітала виступ заступника голови Харківської облдержадміністрації Ярослава Ющенка, який попросив усіх присутніх вшанувати хвилиною мовчання пам’ять жертв геноциду українського народу 1932—1933 років. Ярослав Ющенко надзвичайно цікаво провів зустріч із радіослухачами “Української Хвилі”, додаючи віри в те, що втілюється у життя одна із перемог Майдану, до якої долучилися українці Чикаго, — це оновлення покоління українських політиків.
Українська громада місто Чикаго є частиною світового українства. Вона з гордістю зустріла Національну виставку України в США. Спільні зустрічі сприяють порозумінню та єдності і водночас наголошують перед урядом України, що національна ідея живе у нашій громаді, що близькі нам ті політичні сили, які сповідують демократичні принципи. Ми віримо, що євроатлантична інтеграція допоможе стати Україні економічно незалежною європейською державою.
Марія Климчак, Радіо “Українська Хвиля”, Чикаго, Іллінойс, США
