Молоде ґроно майбутніх перекладачів
Минулого року у приміщенні Львівської СЗШ №99 відбувся Перший Львівський дитячий фестиваль художнього перекладу. Організаторами та засновниками його виступили Львівська обласна організація НСПУ, видавництво “Каменяр”, Львівська СЗШ №99, літературно-перекладацька студія “Голос”. У фестивалі взяли участь 28 школярів із 11 навчальних закладів міста. Серед них були вихованці трьох літературних студій — “Галиця” (Зоряни Гладкої), “На горищі” (Оксани Копак) і літературно-перекладацької студії “Голос” (Наталі Трохим). Цей конкурс знайшов і добродіїв, які радо зголосилися надати чудові подарунки переможцям. Це, зокрема, обласне товариство “Просвіта”, видавництво “Каменяр”, фірма “Діал-Контакт”, політична партія “Батьківщина”, фірма “Галка”.
Учасники фестивалю подали на розгляд журі переклади з англійської, польської, німецької, чеської, французької та російської мов. У секцію перекладу з української на іноземну мову потрапило лише дві роботи, і це були переклади з української та чеської мов польською. Цікаво, що навіть серед наймолодших учасників знайшлися такі, які пробують перекладати із двох, а то й трьох мов: англійської, польської та чеської. Наймолодшій учасниці конкурсу було лише дев’ять років, найстаршій — сімнадцять, тож роботи оцінювалися у трьох вікових категоріях: молодша — 4—7 класи; середня — 8-9 класи і старша — 10-11 класи.
Фестиваль відвідали поважні гості, серед яких Дмитро Сапіга, директор видавництва “Каменяр”; Ліліана Косановська, секретар Львівської обласної організації НСПУ; Андрій Содомора, відомий перекладач античної літератури, письменник, поет, викладач ЛНУ ім. І. Франка; Богдан Чепурко, поет, літературознавець, автор чудового букваря “На білому світі”; Роман Дідула, письменник, заступник редактора журналу “Дзвін”; Тетяна Хоменко, поет, доцент ЛНУ ім. І. Франка; Сергій Звєрєв, перекладач, науковець, видавець; Зоряна Гладка, поет, керівник літературної студії “Галиця” при Львівській обласній Малій академії наук; Оксана Копак, письменниця, керівник студії “На горищі” та ін.
Фестиваль проходив у два етапи. Спершу учасники подавали на розгляд журі власні переклади разом з оригіналами, а 9 травня відбувся заключний етап, на якому діти виступали зі сцени зі своїми перекладами і журі виставляло остаточні оцінки, враховуючи ще й артистизм учасників. Хотілося б назвати абсолютних переможців у кожній номінації. В молодшій віковій категорії перші місця посіли Юля Анатольєва, 4 клас СЗШ №99 (переклади з польської). У середній віковій категорії — Петро Рудик, 9 клас, СЗШ № 100 (переклади з англійської). У старшій віковій категорії — Ярина Черняк, 11 клас, СЗШ № 99 (з англійської, польської, чеської — польською).
На фестивалі панувала тепла, сердечна, невимушена атмосфера. І дорослі, й діти уважно і зацікавлено слухали виступи, щиро раділи знахідкам, охоче аплодували. Було багато гарних і зворушливих моментів. Усі – і самі учасники, і гості, і члени журі — відзначали несподівано високий рівень дитячих перекладів. Ми переконалися на власні очі, що робота з дітьми в царині перекладу дає справді добрі плоди. Усі розуміють, що виплекати скрипаля-віртуоза можна лише в тому разі, якщо почати його вчити змалку. А художнім перекладом у нас чомусь починають цікавитися аж у студентському віці і пізніше, хоча цілком логічно припустити, що й перекладачів-віртуозів легше виплекати з 9-10-річних дітей, щирих і відкритих, які бачать світ по-своєму і, головне, — самі творять.
Справді, переважна більшість юних (щоб не сказати малих!) учасників фестивалю перекладачів – це творчі діти, які пишуть власну поезію і прозу, співають, танцюють, малюють. Може, в цьому і криється розгадка успіху фестивалю. Марія Габлевич, член журі, людина досвідчена і вимоглива, сказала про це так: “Тут немає неталановитих дітей. Я не чула жодного бездарного перекладу”. Звичайно, це була дуже доброзичлива оцінка — але, важливо визнати, правдива. Бо справді ми не чули жодного тексту, який би залишив нас байдужими, жодного, в якому не зблиснула б іскра. Бо діти не вміють бути байдужими, і коли вони роблять щось охоче, то це виходить цікаво, а щоб виходило по-справжньому добре — треба вчитися. Тому в заключному виступі кожен, хто брав слово, — і Андрій Содомора, і Богдан Чепурко, і Галина Крук, і Марія Габлевич, — говорили про гарні враження від фестивалю і про потребу подальшої праці в цьому напрямі.
Подаємо кілька найкращих перекладів юної учасниці фестивалю.
Ярина Черняк (І місце)
НІЧ ІЗ ВОВКОМ
(Байярд Тейлор, переклад з англійської )
Я знову один у горах.
Тут люди полюють на вовка.
Мене на вузькій стежині
Застала ніч кароока:
З дощем опустилась на землю,
А згодом холодний вітер
Потрощив горді сосни гнівно,
Темний ліс чорні сльози витер…
Зимно, страшно, і я самотній,
Весь подряпаний, мокрий, сонний.
Обійняв я холодний камінь
У печерному чорному лоні…
Танцювали громи, блискавиці,
Я з землею тремтячою злився, —
Раптом блиснули очі хижі:
Сірий вовк біля мене влігся…
Притулився промоклим боком,
Я його обхопив руками, —
І кипіла бурхлива тиша
Поміж нами, двома братами…
Між дерев забриніло сонце,
Мокрий ліс у промінні тоне…
Розійшлися ми в різні боки:
Вовк до лісу, а я — додому…
НАЩО ПАДЕТЕ, ХОЛОДНІ РОСИ?
(Марія Конопніцька, переклад із польської)
Нащо з неба падете, холодні роси,
Коли я неприкаяний, голий, босий,
Коли плачу, обнявши землю руками, —
Нащо ніч осипає трави сльозами?
Ой, якби я пішов навпростець через поле
Рахувати сльозинки, що впали додолу,
Страх було б з цього поленька жати жниво,
Бо кривавив би сніп, як поранене тіло…
Вийде сонце на небо ранкове, поволі
Вип’є сльози рясні на тужливому полі.
А щоб висохло море сліз людських — може,
Запалиш цілий всесвіт,
Боже?!
СРІБЛО
(Волтер де ля Мар, переклад з англійської)
Місяць узявся зірки колихати,
Ніч походжає у зоряних шатах,
Нібито панна у дивному мареві
З вишні зриває сріберні ягоди,
Зорі зі шлейфа злітають, виблискують
Срібні мости над нічними заплавами,
Панна дрімає, обнявши розкішного
Сонного пса зі сріблястими лапами.
Шлейфом накрили і груди, і очі їй
Два голуби з голосами сріблистими.
Мишка пробігла за срібною здобиччю,
Шлейфа торкнувшись
посрібленим кігтиком,
Риби метнулись у срібнії cхованки
Тої ріки, що блищить проти місяця…
Наталя Трохим, організатор фестивалю, м. Львів
