Ігор Мойсеїв
Наближення сенсу
[Збірка поетів Іспанії та Латинської Америки (Вибрані переклади Сергія Борщевського. — Київ: Дніпро, 2006)]
Цю книжку Сергій Борщевський назвав “Сенс буття”. Видавець натомість ошапкував “Збірка поетів Іспанії та Латинської Америки”. А газетний варіант добірки я назвав романтично: “Троянда і місяць” (“Зарубіжна література”, 2006). Тепер, уважно вчитавшись у видання, розумію, що перекладач мав рацію. Він вибрав ті вірші, тих поетів, які відкривають нам щось головне і непроминальне. Сенс буття – і поетів-класиків, і Борщевського (який зумів уповні, всім собою прийняти їхнє послання), і світу взагалі. Варто зауважити, що пана Сергія в житті супроводжувала стихія гумору і дотепності (його весела вдача далася взнаки розділом “Класична іспанська епіграма”). Але книжка відкриває протилеглий полюс широкого діапазону душі тлумача: здатність серйозно вірити в поезію, а тому вірити і в себе – відповідального співробітника поетичної істини. Побіжно, зизом відзначаючи його міцно злютовану майстерність, читач переймається іншим – духом правди, справдешності, зрештою, вистражданості кожного питомого слова і образу. Під наш метушливий час панування іміджів і симулякрів така “глибока оранка” самого сенсу буття викликає здивування і повагу.
Свого єства, свого буття
нізащо не зречуся полохливо,
я знаю: не існує забуття.
Ця кузня, місяць, вечір –
їх щемливо
любив і втратив я без вороття –
у вічності триватимуть сяйливо.
Це з вірша Хорхе Луїса Борхеса. А ще книжка, мов історична анфілада ліричних філософій, розчиняє нам добу за добою світи Лопе де Веги, Гонгори, Кеведо, Кальдерона, Унамуно, Мачадо, Гарсіа Лорки, Ернандеса, Кортасара, Гільєна, Габріели Містраль – усього понад тридцяти духовидців. Їхні звірення, з великою любов?ю, дбайливістю опрацьовані Сергієм Борщевським, віднині стають надбанням, окрасою української культури, нам органічні і близькі.
————© Ігор Мойсеїв, 2007.
