“Слово і Час”, № 5, 2007
У п’ятому числі журналу “СіЧ” порушуються питання шевченкознавства (Ірина Даниленко “Давидова арфа й Тарасова кобза: про “Давидові псалми” Т.Г.Шевченка”), порівняльного літературознавства як філософії літератури (Дмитро Наливайко “Сучасна літературна компаративістика: аспекти і тенденції”; Франсуа Жост “Порівняльне літературознавство як філософія літератури. Нариси з порівняльного літературознавства”; Анна Балакян “Літературна теорія та компаративна література”), висвітлюються особливості ранньої прози Ірини Вільде (Наталя Мафтин “Щоб запалити любов до Всесвіту…” Рання проза Ірини Вільде”), поезії М.Воробйова (Лілія Демидюк “Інтерпретація вірша “Сон” М.Воробйова в контексті “київської школи”), прози Ю.Андруховича (Пер-Арне Будін “Кінець імперії: роман Юрія Андруховича “Московіада”).
У рубриці “Теоретичні питання” виміри філософської герменевтики розглянув С.Квіт, рубрика “ХХ століття” містить статтю Надії Мориквас про українського молодомузівця “Поетичний дебют Степана Чарнецького “В годину сумерку”.
Подано рецензії на такі книжки: Соловей Елеонора. Невпізнаний гість: Доля і спадщина Володимира Свідзінського. — К., 2006. — 224 с.(Наталя Мазепа “Історія відсутності й повернення”); Лановик Мар’яна. Теорія відносності художнього перекладу: Літературознавчі поекції. — Тернопіль, 2006. — 470 с. (Ярослав Поліщук “Переклад з погляду теоретика”; Сулима Микола. Книжиця у семи розділах: Літературно-критичні статті й дослідження. — К., 2006. — 424 с. (Ярослав Голобородько “Епос літературознавчого ноесису”).
Наприкінці — традиційні рубрики “Строфа”, “Літопис подій”, “Лист до редакції”, “Наші презентації”.
“Слово і Час”, № 6, 2007
Червневу “СіЧ” відкривають “Питання теоретичні”, зокрема статті Ніли Зборовської “Сучасна масова література в Україні як загальнокультурна проблема” та Ігоря Козлика “Літературна критика і літертатурознавство: проблематика взаємостосунків у методологічному аспекті”.
Рубрика “ХХ століття” містить статті Ірини Захарчук (“Друга світова війна: досвід історії — досвід літератури”, осмислюється творчість О.Гончара, О.Довженка, Ю.Косача, І.Багряного та ін.), Ярослава Поліщука (“Формули ідентичності Уласа Самчука на тлі доби”), Олександри Бартко (“Літературно-науковий вісник”: до проблеми періодизації”).
Питання порівняльного літературознавства висвітленні у статтях німецького вченого Янусса Ганса Роберта (“Рецептивна естетика й літературна комунікація”, пер. з франц. Ярини Цимбал, коментарі Олександра Брайка), румунського дослідника літератури Адріана Маріно (“Компаративістика та теорія літератури. Поетика порівняльного літературознавства”, пер. з франц. Ольги Романової, коментарі Олександра Брайка).
Рубрика “Дати” представлена статтею Тимофія Ліокумовича “Біля витоків літературного побратимства: роль Янки Купали в розвитку і зміцненні зв’язків білоруської та української літератур”.
У “Штрихах” — стаття Зенона Гузара “Туга за святим” (образ молитви у творах Івана Франка)”.
“Слово і Час”, № 7, 2007
Сьоме число “СіЧі” відкриває рубика “Погляд” зі статтею Ніли Зборовської “Сучасне українське літературознавство: локальний конфлікт в Інституті літератури чи порубіжна наукова дискусія?”. Людмила Тарнашинська розглянула правочинність Франкового імперативу літературної “моди” в дискурсі українського шістдесятництва (“Питання франкознавства”).
Рубрика “Зарубіжна література” містить такі дослідження: Ірина Коханська “Феномен літературної репутації художнього твору (на прикладі роману Е.Хемінгуея “По кому подзвін”; Мирослава Крат “Вацлав Граб’є: “Я лише обшарпаний співак блюзів”; Тетяна Кононенко “Місто як текст: освоєння урбаністичного простору як ключ до творення тексту в романах А.Картер і Дж.Вінтерсон”.
На сторінках журналу Олексій Вертій проаналізував національну картину світу в поезії Василя Голобородька, Микола Кодак розглянув новелу Григора Тютюнника як концепт (“Час теперішній”); Микола Сулима, Григорій Сивокінь, Микола Жулинський вітають В’ячеслава Брюховецького із шістдесятиріччям (“Дати”).
У номері також містяться статті Миколи Неврлого “Людовіт Штур діялектичний” (“Контекст”); Лариси Мірошниченко “Притягальна сила дитячих облич (з етюдів про фотографії з архіву Косачів)” (“Рідкісне фото”); Мирослави Крупки “Художні версії любовних драм у сучасному прозовому дискурсі (романи О.Забужко, І.Карпи, С.Пиркало)”, Ігоря Котика “Імена і безіменність “Базилевса” (постать Віктора Неборака)” (“Літературна критика”); Ксенії Сізової “Дві “Орисі”: семантичні паралелі та зв’язок із фольклорною традицією”, Наталії Алексеєнко “Замальовки як жанровий різновид малої прози Володимира Винниченка” (“Дебют”); рецензія Лілії Андрієнко “Епістолярний світ Дмитрія Ростовського” (на кн.: Федотова М.А. “Эпистолярное наследие Дмитрия Ростовского: исследование и тексты”).
На завершення – традиційні рубрики “Літопис подій”, “Наші презентації”, “Від великого до смішного”, “Книжкова графіка”.
“Слово і Час”, № 8, 2007
Рубрика “Ad Fontes!” містить статті Ростислава Чопика “Вовчок”, Оксани Сліпушко “Література Києворуської держави (Х – ХІІІ століття): актуальні проблеми сучасних студій”. Постаті Віктора Петрова присвячена рубрика “ХХ століття” (Мар’яна Гірняк “Існування на межі, або Екзистенціалістські умонастрої у прозі В.Петрова-Домонтовича”, Галина Грегуль “Соціальне походження Віктора Петрова: невідомі сторінки”).
Ювіляри серпневого числа – Дмитро Затонський, якому виповнилося 85, та Сергій Гальченко, якому 60. Д.Затонського вітають Світлана Селіверстова, Дмитро Наливайко, Юрко Покальчук, Олександр Чертенко, далі – стаття ювіляра “Митець у світі навиворіт (Бертольд Брехт та Ернст Юнґер)”. С.Гальченка вітають Микола Сулима, Лариса Мірошниченко, далі – стаття науковця “Десятирічка” Остапа Вишні (рукопис із шухляди часів незалежності)”.
У рубриці “Дебют” опубліковане дослідження Наталії Сквіри “Біблійна традиція у створенні психологічного портрета персонажів (на прикладі другого тому “Мертвих душ” Миколи Гоголя)”.
Журнал містить такі рецензії: Ярослав Голобородько “Емблематичність як вираження енігматичності” (Скупейко Л. Міфопоетика “Лісової пісні” Лесі Українки. – К., 2006. – 416 с.); Олеся Пономаренко “Антонич: антиномії польського модернізму чи цілісність національного космосу?” (Стефановська Л. Антонич. Антиномії. – К., 2006. – 312 с.); Олександр Астаф’єв, Олеся Лященко “У спектрі проствітницьких ідей” (Зарва В. Розвиток просвітницьких ідей у російській та українській прозі 60-80-х рр. ХІХ ст.: Навчальний посібник. – Ніжин, 2007. – 152 с.; Зарва В. Російська та українська проза 60-80-х рр. ХІХ ст. (концепція просвітницького героя): Навчальний посібник. – Ніжин, 2007. – 134 с.).
На завершення – традиційні рубрики “Літопис подій”, “Наші презентації”, “Книжкова графіка”.
“Слово і Час”, № 9, 2007
“Питання теоретичні” досліджують Григорій Клочек (“Художній світ” як категоріальне поняття”), Наталія Іванова (“Специфіка есею як жанру художньо-небелетристичної літератури”), “Питання шевченкознавства” –Олена Єременко (“Макросистемність етноконцепту кобзаря у творчості Тараса Шевченка”).
“Літературна критика” вересневого числа зосереджена навколо поезії Олени О’Лір (Ольга Башкирова “Невигадана Ірландія Олени О’Лір”), Анатолія Подолиного (Олеся Сандрига ““Синя книжечка” Анатолія Подолиного”), Олександра Довбуша (Євген Баран “А я відкритий людям і світам...”).
У журналі опубліковано листи Розалії Ліфшиць до Володимира Винниченка (квітень – травень 1911) (Надія Миронець, рубрика “Написане лишається”); відзначено сторіччя від дня народження Івана Микитенка (Тетяна Свербілова “Іван Микитенко як дзеркало українського кітчу”, рубрика “Дати”); подано рецензію на книжку Оксани Забужко “Notre Dame d’Ukraine: Українка в контексті міфологій” (Ніла Зборовська ““Наша Пані” Леся Українка у тлумаченні Оксани Забужко (інтелектуальні парадокси культурного фемінізму)”); уміщено лист до редакції Анатолія Ткаченка “Геростратів комплекс”.
На завершення – рубрики “Наші презентації”, “Від великого до смішного” тощо.
“Слово і Час”, № 10, 2007
Рубрика “Ad Fontes!” містить дослідження Ярослава Поліщука “Палімпсест Гололя”, присвячене польському, російському, українському дискурсу повісті “Тарас Бульба”; статтю Оксани Мельник “Риторика тілесності у прозі Михайла Яцкова”.
У рубриці “Дати” такі публікації: Юрій Ковалів “Поетична історіософія Олега Ольжича”; Віталій Мацько “Творчий підсумок науковця” (про Григорія Костюка), Григорій Костюк “Клоню свою голову перед Україною” (до промови на вечорі вручення нагороди імені В.Винниченка), Надія Баштова “Григорій Костюк – публіцист”.
У журналі є порівняльні студії Олександра Брайка ““Хочу!” В.Винниченка і “Санін” М.Арцибашева: порівняльно-типологічне зіставлення” та Олександра Астаф’єва “Мовний бунт українського аванґардизму” (“Порівняльне літературознавство”); публікація листів Розалії Ліфшиць до Володимира Винниченка (квітень – травень 1911 (закінчення), вересень – жовтень 1911) (Надія Миронець, “Написане лишається”).
“Літературна критика” містить статті Миколи Ільницького “Маргінальність чи зміна парадигми?” (учений проаналізував поезію Олени О’Лір, Анатолія Мойсієнка, Мар’яни Савки, Лесі Лисенко); Ірини Бабич “Над передсмертним ложем імперії (Сатира В.Даниленка в контексті ідеології вісімдесятництва)”.
Рецензії номеру: Микола Кодак “Отже, про тяжіння до модернізму” (на кн.: Наєнко М.К. Іван Франко: Тяжіння до модернізму. – К., 2006. – 96 с.), Пелешенко Юрій “Пам’ятки давньогрузинської агіаграфії українською” (на кн.: Пам’ятки давньогрузинської літератури / Упорядкування, переклад, передмова та примітки Олександра Мушкудіані. – К., 2006. – 338 с.).
Також є рубрики “Автопортрет”, “Літопис подій”, “Наші презентації”, “Книжкова графіка”.
Юлія Шутенко
Рубрика “Лист до редакції” містить публікації Наталії Решодько “Сосниця чекає свого вірного сина Олександа Довженка” та Леоніда Ушкалова “Другий (і останній) лист до проф. Григорія Грабовича”.
Подано рецензії на такі книжки: Григорій Кочур: Біобібліографічний покажчик. У 2 ч. – 2 вид., доопрац. і доповн. – Л., 2006. (Кузик Данило “Бібліографія великого українця”), Ukraińskie zbiżenia literaturoznawcze / Pod. red. I.Nabytowycza. Українські літературознавчі наближення / Під. ред. І.Набитовича. – Lublin, 2006. – 227 s. (Пелешенко Юрій “Українські літературознавчі наближення”), Микола Ткачук. Лірика Івана Франка: До 150-річчя від дня народження Івана Франка: Монографія. – К., 2006. – 296 с. (Ониськів Михайло “Іван Франко з погляду ХХІ століття”), “Антологія болгарської поезії” у перекладах Дмитра Павличка. – К., 2006. – 543 с. (Захаржевська Вікторія “На славістичних орбітах: Україна – Болгарія).
Завершують номер рубрики “Літопис подій”, “Наші презентації”, “Собор муз”, “Книжкова графіка”.
