17-й Міжнародний книжковий ярмарок у Гавані  

(Лютий 2008 року)

З іспанської переклав Дмитро Дроздовський
 

Щорічний Міжнародний книжковий ярмарок у Гавані — прекрасна нагода для іспаномовних інтелектуалів зібратися й проговорити актуальні питання іспанської літератури. Зустріч традиційно відбувається в “La Cabaсa”, фортеці, спорудженій за часів Карлоса ІІІ, короля Іспанії в XVI столітті, як захист від англійської інвазії, а також від піратів і корсарів, які хотіли утвердити свою владу на острові; криваві бої відбувалися на цих територіях. Але як мовиться в одній легенді: “Хто буде володарем фортеці, той володітиме й островом”.

3 січня 1953 року Фульхенсіо Батіста з трьомастами своїх вояків відчинив двері до фортеці для того, щоб крізь них пройшов Ернесто Че Гевара, який незабаром мав намір захопити цю територію й перетворити на базу для свого командування після перемоги Революції. Отже, історичний спадок острова болючий, і про це варто пам’ятати.

Архітектура фортеці та довкілля — наче з тих оповідань, що я читала в дитинстві і вірила, що саме тут серед тисяч і тисяч людей я зустріну свого омріяного принца на білому коні. Сьогодні в усіх цих фортечних закапелках, вежах, переходах розташувалися книготорговці; треба сказати, що всі книжки мали низькі ціни, спеціально для книжкового ярмарку. Це було фантастично!  Я бачила тисячі людей, які до свого серця прикладали “java”, сумку для книжок. І сумки були повнісінькі! Неймовірно!

Ярмарок розташувався в серці старої Гавани, що дало нагоду відвідати ресторанчики з національними стравами, в яких можна було пообідати лише за 15 песо (десь ѕ долара). На ланч традиційно замовили порцію рису, смаженого з куркою, а за 10 песо (1/2 долара) — фантастичний лікер, який, випаровуючись, наповнює кубинське повітря п’янким ароматом терпкого щастя.

На ярмарку були присутні письменники, видавці, інтелектуали, одне слово, тисячі людей; усі ми були частиною величної історії чи, мабуть, історії іспанської книги. Ми насолоджувалися спільними переживаннями, різними літературними теревенями, поетичними читаннями й музичними концертами, круглими столами, демонстрацією нових книжок.

Також кубинські письменники проводили майстер-класи щодня з 10-ї ранку й до пізнього вечора. У це важко повірити, але було саме так, і ніхто навіть не обмовився про перепочинок.

В цій атмосфері великим щастям було почути виступи майстрів (прозаїків, есеїстів, поетів); зустрітися з першими кубинськими письменниками; я побачила своїх старих друзів — Пабло Армадо Фернадеса, Мігеля Барнета і Роберто Фернандеса Ретамара, мала розмову з лауреатом національної парагвайської премії Жакобо Раускіном, із відомим іспанським письменником Мануелем Рівасом.

Також великою несподіванкою було познайомитися з Маркосом Ана, іспанським поетом, якого спеціально було запрошено на цей ярмарок представити нову збірку “Скажіть мені, яким є дерево” (“Decidme cуmo es un бrbol”), видану в “Tabla Rasa” 2007 року (в Чилі цю збірку буде презентовано в квітні — на початку травня). Маркос Ана був ув’язнений 23 роки за часів Франко, тому почути його історію з його ж уст — велике щастя. Основні тези цього поета були дві: гуманність і любов до життя.

Я дуже сподіваюсь, що багатющий і незабутній досвід, здобутий на цьому книжковому святі, допоможе мені в поетичній творчості. Гавана — це той світ, що має специфічну душу, і звідси зовсім інакше дивишся на мистецтво. Стара Гавана, її церквички, балкончики, будівлі, — вони мають свою історію, це окрема драма зі своїми головними героями.

Мото книжкового ярмарку цього року було: “Читати — це зростати”.

Зазначу, що відкриття першого ж дня затрималося на 10 годин. Усе через дивні кліматичні умови Гавани. Зранку було таке сонце, що небезпечно виходити надвір, але мені сказали, що незабаром має розпочатися злива. Я здивувалася: ну звідки має взятися дощ, як на небі ані хмаринки?! Хіба що віщунка щось переплутала... Але й справді за кілька годин періщив такий дощ, що й казати годі. Потім розпочалося офіційне відкриття. Прийшов Рауль Кастро разом із міністром культури Абелем Прієто.

Цього року книжкове дійство присвячувалося галісійській літературі, отже, різні види мистецтва (малярство, театр, танці, музика) були звернені до цієї частини іспанської культури. Місто перетворилося на карнавал, тож, певна, що кубинці насолодилися сповна.

Наступний, 2009 рік на цій Міжнародній книжковій виставці присвячуватиметься Чилі — саме тому президент Чилійської асоціації письменників і я (віце-президент) мали приїхати на це свято і взяти участь у обговоренні планів наступного року. Робочу зустріч очолив міністр культури Абель Прієто і наш посол Хосе Тоа. Ми визначили критерії, за якими буде проведено Книжковий ярмарок-2009.

Що ж, після цього літературно-мистецького карнавалу ми мали таки повернутися додому, щоби через рік прихати в Гавану знову, але наразі я й досі відчуваю в собі кубинську атмосферу; навіть коли набираю ці слова для українського журналу, відчуваю глибоку ностальгію за землею у формі ящірки. Відстань від Сантьяго до Гавани — аж 6.385 кілометрів; фортеця, яка колись була спорудою для оборони, наразі зробилася храмом для тисяч видань із усього світу, які звідси потрапляють до рук добрих людей і вдумливих читачів.

 

        Сесілія Пальма,       департамент освіти Університету Мігеля де Сервантеса, віце-президент Спілки письменників Чилі, спеціально для журналу “Всесвіт”