Асоціація українців у Великій Британії об’єднує патріотів двох країн — Великої Британії й України. Для українців, які живуть У Шотландії, рідними є і шотландська, і українська культури, тому символічним стало започатковане ними Свято Роберта Бернса і Тараса Шевченка, на якому вшановуються обидва великі сини наших народів. Такий вечір Українська Громада провела вдруге ще 21 лютого цього року.
Ця урочиста подія відбулася в Українському клубі на Ройял Террас в Единбурзі, де зібралось близько 100 членів Асоціації українців та почесних гостей. Лунали промови на честь цих великих поетів, вірші та пісні на їхні слова В супроводі волинок і мандолін. Присутніх частували українським борщем, хаггісом та іншими національними стравами. Звучали українська, шотландська й англійська мови, причому деякі вірші Роберта Бернса читали українською, а Тараса Шевченка — англійською.
Девід Берд, віце-президент Світової федерації Бернса, та Джім Хейнінг, колишній президент Клубу Бернса в Дамфрізі, виступили з промовами, присвяченими 250-річному ювілею Роберта Бернса, та проголосили жартівливий “Тост за жіноцтво”. У своїй промові Алекс Курилюк блискуче зумів провести паралелі в житті Роберта Бернса і Тараса Шевченка. Пітер Кормило читав поезію Роберта Бернса, зокрема, “Звернення Брюса до шотландців” і традиційну “Оду Хаггісу”. Від імені жіноцтва у відповідь на жартівливий тост чудово виступила Леслі Кормило.
Для всіх учасників цього святкового дійства обов’язковим було поєднання шотландського та українського національного вбрання, що, безумовно, надало неповторного колориту святу, а обидва почесні гості, які виступали з промовами, одержали у подарунок пляшки віскі, на етикетках яких стояли імена Бернса і Шевченка. На завершення Свята всі присутні тепло подякували організаторам за чудовий вечір.
Ганна ДИКА, член Товариства “Друзі Шотландії в Україні”, викладач англійської мови й літератури в Київській гімназії № 56.
Роберт БЕРНС
СОНЕТ
написаний після ранкової прогулянки,
під час якої автор слухав пісню дрозда
Співай же, дріздоньку, серед гілок безлистих,
Співай, солодкозвукий, я прислухаюсь до твоєї пісні.
Поглянь лишень — сама карга-зима на вистиглім обійсті
Стає ясніша на виду від трелей голосистих.
Так в злиднях задоволення панує,
Прийдешнє все вітає безтурботно.
Для чого сумувать — все незворотньо:
Чи страх, а чи надію день дарує.
Складаю я Творцю подяку за днину цю.
Ти в щедрості своїй нам радість дарував
І небеса промінням сонця осіяв.
Дарма, що в скруті. Злато що співцю?
То ж ти співай, дитя нужди й страждань,
З тобою розділю твій жереб без вагань.
* * *
Якщо в політику ти встряв,
Затям же, чоловіче,
Що ти осліп і ти оглух,
І чільники лиш мають нюх і слух.
З англійської переклала Ганна ДИКА
