Федеріко Гарсіа Льорка
Ієгова1
П’єса
З іспанської переклав Дмитро Дроздовський
Прозора завіса, наче хмара; паперові лаштунки, ледь-ледь пофарбовані в рожевий колір (проте блідого відтінку, наче стрічки, в які вбирають мертвонароджених). Посеред кону доволі сучасний майстерно зроблений фотель із маркою фабрики у Валенсії, а також дві середньовічні на вигляд лави. В глибині кону — дерево з фанери, прикрашене бляшаними яблуками, на дереві — змій зеленого кольору з мусліну (прикрашений електричними спецефектами, що здатні випромінювати світло, для апофеозу вистави).
Труби (із окаменілих ротів). Бу-бу-бу! Бу-бу-бу!
Голос. Ні, не почує!
Труби. Бу-бу-бу! Бу-бу-бу!
З’являється сам Ієгова, роздратований і вайлуватий, поряд із ним — хирляві янголи с побляклими обличчями і крилами, поїденими міллю.
Янгол. Тут і відпочинете. Погода що треба.
Ієгова. Ааааапчхи! Та тьху на тебе!
Янгол. Чи не завадив вам гуркіт?
Ієгова. Ой, такий морозний, що я точно підхопив застуду.
Янгол. Як лягатимемо спатки, то натру вас маззю зі скипидаром… Але ж побійтеся Бога, ви так високо, а у вашому віці доволі небезпечно підхопити якусь застуду. Пригадайте лишень бідолашного архангела Михайла?!
Ієгова. Так, жахливо все це! Як моторошно кінчив! Я прожив багато, але ніколи й не чув про таку кепську пневмонію. Ані моя велична сила, ані ті кляті лікарі з пекла не змогли його врятувати. Смерть перемогла. (Позіхає). Йо-хо-хо!
Янгол. Потомилися?
Ієгова. Ну що так усе однаковісінько! Мовби в раю…
————Перекладено за виданням: Jehová // Federico García Lorca. Cuatro piezas breves // edición de Andrés Soria Olmedo. — Granada: Comares Fundación Federico García Lorca, D.L., 1996. — 77 p.
Янгол (посміхається). Але… гм… у нас тут три нові янголички, ну як вам сказати, соковиті такі, що… м-м-м. Може, наказати, щоби вони були тут і познайомились із вами?
Ієгова (позіхаючи). Та де там? От якби я був трохи молодшим, коли ще цих знавіснілих зморшок не мав, коли ще міг рівняння з трьома невідомими розв’язувати… Отоді… Наразі ж сили вже не ті. Що я з ними буду робити? А ці ж бестії, певно, вже і губи пофарбували?! От раніше все не так було, в часи моєї юні ніхто не фарбувався. А тепер ці почали, хай їм грець, наслідувати людей, то й геть зіпсувалися. Вироджуємося… Наслідування вбиває.
Янгол. Ви маєте рацію, авжеж! Але наразі янголи такі, наче голота — й очей не піднімуть…
Ієгова (щось собі бубонить). Що ж дивного! Уже стеля стискає. Як мені нудно!
Остання труба. Ну-у-у-дь-га-а-а.
Янгол (все нашіптує на вухо). Теліпають собі, очки схиливши, та все на людей, та на людей споглядають… Ой, даруйте, тобто на ваші образ і подобу…
Ієгова (трохи вбік). Та що я, лише гендляр, посередник. Хотів було переконати господаря, та хіба ж його переконаєш? Він такий собі малий бешкетник… (Голосно). Попри все, маємо дотримуватися давніх звичаїв! Пощо це ти вуса відростив? Пощо? А тобі хтось дозволяв перуку вдягати?
Янгол (знітившись). Боже…
Ієгова. Та і що це від тебе так тхне-то? Раніше янголи кохалися у філософії, метафізиці, поезії! Моїй любові! А зараз це вже що, одеколону нажерлись і годі!? І це ще добре, як лише одеколону…. Ви грішники! Все марнота марнот!
Змій (аж світиться). Марнота марнот!
Ієгова. А ти взагалі повимикай світло і не рипи, стара шкапо!
Змій (меркне). Стара шкапо…
Ієгова (всівся у фотелі). Саме вчора, як робив вправи для поліпшення здоров’я, ти ж мені радив, перед моєю хмарою нізвідки з’явилися юнаки в капелюхах кордовського стрию, а один у костюмі тореро. Перепрошую, але з цим уже не можна миритися! От клянуся Собою!
Янгол. Певно, великомученики з Андалусії. В них останнім часом гостре страшне захворювання на патріотизм. Чи вам часом не казали, що два дні тому бик святого Луки прокинувся з двома бандерильями?
Ієгова. Що?!!
Янгол. Святий Фома вирішив замовити собі циліндра!
Ієгова. Жах! А що й за гігієну казати! Яка ницість!
Янгол. Ба більше, ви, певно, знаєте, що святий Христофор наразі на рингу, а святий Георгій грається з м’ячиком на тенісному корті.
Ієгова (люто). А! Все! Не можу! … (починає кашляти).
Янгол (ледь-ледь стукаючи по спині). Далі буде! Але все, досить! Ось вам карамелька з ментолом, від неї стане краще.
Ієгова (кашляючи і шмигаючи носом). Ой лихо! Лишенько! Де ж блаженні дні на Синаї2! Ті світлі дні, коли палала Неопалима купина!
——2 Гора Синай розташована на однойменному півострові, що межує із північно-східною Африкою (історичним Єгиптом). Згідно з Біблією, саме на її вершині пророк Мойсей отримав заповіді та спілкувався з Богом (прим. перекл.).
Янгол (трошки похмуро). Авжеж, тоді ще не вигадали сірників…
Ієгова. Нехай ти згориш, таємнице вогню! (Продираючи очі.) Обридло метати бісер! Я віддав себе на поталу! Більше немає сил для зірок! Я на власні рамена поклав вічність, яку віддав у світ, але все пішло шкереберть! Немає більше вічності! Тільки тлінь! (Рве на собі волосся).
Янгол. Її привласнила людина. І називає вона безмежжя іксом.
Ієгова. Та мені однаково!
Луна. Однаково-ово-ово…
Кін заповнює світло.
Ієгова. Але вічність уціліла. Вона за цією клятою стелею, що не дає нам до неї дістатися.
Янгол. Прошу вас, заради Бога, тихіше!
Ієгова. Мої зіроньки кохані! А щоб їм, Венерою зараз грають собі у футбол, ці телепні янголи. Та все ж я маю визнати досягнення людства: ці карамельки з ментолом зняли кашель. Чудеса!
Янгол. Та всім людина зобов’язана нам, про що ви? Людина, правда, висловлює свою вдячність тими в’язаними кальсонами та тістечками…
Ієгова (пригадуючи дитинство). Тістечка, тістечка! Я хочу тістечка!
З’являється лакей. Ґудзики розвішано на його крилах у дві стрічки. Він на таці пропонує Ієгові тістечка та інші солодкі смакоти.
Ієгова (плямкаючи). Холера, як смачно! Як смачно!
Янгол. Що ж, і ще дивується, що ми наслідуємо людей!
Ієгова (киваючи безрадісно). Хай би абищо тому телеграфу! Його хвилі мене вже зовсім допекли! Магнітні хвилі мене покалічили! Мене ледь струмом не прибило… (електромагнітна хвиля з усієї сили швиргоне тістечко в обличчя Ієгові, обмацавши обличчя кремом). Хай Бог милує! Та що ж це таке! Коли вже в нас з’явиться винахідник та це все спинить! (Витирає обличчя від крему).
Янгол. Але ж тільки ви все можете!
Ієгова. То мені й за це братися, хай тобі! Й так голівонька тріщить, щоночі ніяк не засну від болю!
Янгол. Є аспірин!
Ієгова. Але лікарі не радять, бо до нього можна звикнути.
Янгол (несміливо). Ваша схованка і скарбниця цілісінькі…
Ієгова. Але то на чорний день. Я лише раз туди насмілився зайти. Пляшечки з еліксиром життя та з еліксиром смерті в чорній шафі в кутку. Тільки нюхнув кілька крапель. А потім жахнувся від того, що зробив. Я був і в теплиці, де росте філософія. Квіти яскраві, розмаїті. Але всі бояться денного світла. Звичайно, не варто було це все відчиняти, але хіба в юні роки ти думаєш головою?..
Янгол. Ті люди дещо вкрали.
Ієгова (владно). Ну то й що! Цим щурам нічого не лишилося, самі друзки!
Голос людини (десь поодаль). Ти примара! Тебе немає!
Ієгова (піднявся). Що це? Я ж тут?! (вистрибує на балкон у формі хмари). Хай вам грець! Поб’є вас лиха година!
Хор людских голосов (гучніше). Ти примара! Тебе немає!
Ієгова (гнівно). Виродки! Знищу це хамове плем’я ще раз і на цей раз остаточно!
Хор людських голосів. Ти примара! Ти вигадка для самого себе!
Ієгова. Убив би!
Труби. Бу-бу-бу! Бу-бу-бу!
Грім гримить. Кара вже близько. Щоби в це все повірили, має бути чудової якості смола. Щоб шкварчала!
Ієгова. Що ж, самі напросилися, іроди! Відчиню схованку! Відчиню скриню! Покараю, гаспиди! Бійтеся, тремтіть! Ніхто не вціліє, сучі сини! Я вже покажу вам, де грішне, а де праведне! Я дуже злий! Агов, янголи, архангели! Сили Небесні! Агов! Гей! До мене!
Входять Сили Небесні, картонні, очі підсвічені зсередини. Керують Силами на ниточках.
Сили Небесні. Ми тут!
Ієгова (хапає єпитрахиль). Моє рішення: знищити людство!
Андалузький великомученик. Отакої!
Товариш. Тихіше…
Ієгова. Вони, ці тварини, впевнені, що мене немає. Як вам таке?!
Сили Небесні (хором, неначе учні). Погано!
Ієгова (дико з ревом). Я все зроблю, щоби показати, хто тут головний! Побачать вони мій гнів!
Сили Небесні. Та не поспішай, Сатану спитай спочатку, а то наробиш!
Ієгова. А, та ну вас, перевертні! Нехай буде так. Приймаю його. Кличте мерщій! Тільки ж нам на стіл накрийте, не за порожнім бо ж столом приймати! Щоб і оселедчика, і наливочку, і карти…
Сили Небесні. Осанна!
Зникають.
Янгол. Щиро дякую!
Ієгова. Щось цей бляшаний тріангул3 ні те ні се, заберіть його, а то заважає! Хай не крутиться з боку в бік!
——
3 Тріангул — тобто трикутник, повернутий кутом догори та з оком у центрі, — символ Всевидящого Бога (Всевидяще Око Боже) в юдаїзмі, християнстві та деяких відгалуженнях цих релігійних течій. Символ, активно використовуваний у масонстві. Також цей символ трапляється і в Григорія Сковороди (тут і далі прим. перекл.).
Янгол. Може, викинути?
Ієгова. Бог із тобою! Це ж символ Божої влади!
Янгол. Каюсь, пробачте…
Ієгова (сідає у фотель). Ще нема гостя? Тоді посплю трохи. Дай-но мені книжку он із тієї шафи! Почитаю цю наукову дурню! Так і засну краще!
Янгол (образився). Ви пам’ятаєте, що я був доктором філософії…
Ієгова. Он чого захотів? Чого вже нюні розпустив! Ти й досі мені — ну копія як отой книжний черв’як.
Янгол (подає товстезну книжку). Ось…
Ієгова (читає). Кант4. «Критика… гм… розуму»… Хай йому! Ніч не розумію. Якось написано складно, та ще й німецькою…
Янгол. То ж так усі кажуть, а передовсім іспанці… Ніц не никаю! А ця книжка насправді має глибокий зміст!
Ієгова. Не для моїх мізків ця анатомія! А що тепер із тим мудрагелем?
Янгол. Йому дали рекомендацію йти в Чистилище.
Ієгова. От хай і посидить там.
Янгол (дає книжку). Даруйте…
Ієгова. Тереса де Хесус5. Ой, лишенько! Чи це, бува, не та психічна, що вимагала побачити Ісуса!?
Янгол. Вона. Зовсім скажена стала.
Ієгова. Хай у душ піде, такий прохолодний зробіть їй.
Янгол. Ви краще це почитайте, аби поспатки добряче.
Ієгова. Чиє творіння?
Янгол. Вальє-Інклан6. Сам.
Ієгова. Хай ти згориш! Цю ж книжку мені Сатана рекомендував для доброго сну! Дай-но мені її! Негайно!
Янгол (читає). Хуліо Сехадор7, пресвітер.
Ієгова (радісно). Блискуче! От, холерник, іспанський клірик! (Гортає.) А пута на Христа таки поклав?
Янгол. У наручники!
Ієгова. Його треба пильнувати, бо наробить шкоди, цей божевільний недоумок. І тоді, коли наче й не очкуєш, із-за спини тишком-нишком.
Янгол. Пильную.
Ієгова. А що в нас там із поетами?
Янгол. Та був у них. Сидять смиренно в клітці.
Ієгова. Проса дав?
Янгол. І ще зверху трохи салатного листячка, це ж вітаміни.
Ієгова. Ось і добре. Перепочину трохи.
Янгол. Бережіть себе уві сні!
Ієгова. Не хочу бачити світ! Згорни його!
Янгол (тихо). Так, Ваша Світлосте!
Ієгова (уві сні). …кляті ґедзі…
Янгол. От і нестерпний сьогодні дідуган! Що це з ним буде?!
МОРОК
4 Мається на увазі Еммануїл Кант — знаний німецький філософ (1724—1804). Усе життя Кант прожив у Кенігсберзі. Саме Кант заклав основи для класичної німецької філософії, вплинувши на весь подальший її розвиток. Значні заслуги Канта в гносеології й етиці. Саме інтерес до етичних проблем, які постають при їх розв'язанні, спонукали Канта взятися за написання «Критики чистого розуму» (1781). Перший систематичний виклад етики Кант здійснив у книзі «Основи метафізики вдач», що побачила світ 1785 року. Філософ прагнув показати єдність практичного і теоретичного розуму (тобто моральності й науки). В 1788 році побачила світ «Критика практичного розуму». Кант заперечив основні докази існування Бога, відомі ще з Середньовіччя (їх цілісно представив у «Сумі теології» Тома Аквінський). Натомість висунув власні аргументи на користь існування Бога.
5 Йдеться про святу Тересу де Хесус (Teresa de Jesus, 1515—1582, справжнє ім'я Тереса Санчес де Сепеда-і-Аумада) — іспанська поетка-містик, вшанована релігійна діячка, авторка «Ґлос».
6 Рамон Марія дель Вальє-Інклан (повне ім’я іспанською: Ramón María del Valle-Inclán y de la Peña, 1866—1936) — знаний іспанський письменник початку ХХ століття, один із найвпливовіших представників покоління 98 в іспанській літературі. Починав як модерністський автор, який у творчості прагнув утвердити кастильяноцентристський міф. Вальє-Інклана вважають одним із засновників сучасного іспанського театру. Третій період творчості іспанського автора пов’язано із драматичною творчістю (після 1920-х), автор численних есперпенто (жахи) для іспанського театру ляльок. Також виступив із романом-памфлетом «Тиран Бандера» («Tirano Banderas», 1926). Драматичні твори були орієнтовані на те, щоби «перевиховати» глядача, прищепити йому оновлену естетику та розвинути його смак. У цьому Р. дель Вальє-Інклан близький до Ф. Гарсія Льорки.
7 Повне ім’я Хуліо Сехадор-і-Фраука (1864—1927). Знаний іспанський філософ, науковець, письменник. Жив у один час і Льоркою. Автор відомого іспанського «Словника».
