Пол Пайнс (Paul Pines) — сучасний американський письменник, поет, есеїст, перекладач, кіносценарист.

Його роман «Олив’яний Ангел» був перекладений німецькою і французькою мовами.

Поезія Пола Пайнса з’являлася в найкращих літературних журналах. Крім того, вийшло шість збірок його поетичних творів, остання — «Last Call at the Tin Palace» «Останній дзвоник у Бляшаний Палац») — у 2009 році. Як критик та есеїст, Пайнс писав про багатьох письменників ХХ ст., у тому числі і про Богдана-Ігоря Антонича. Нам, українцям, цікаве те, що Пайнс спільно з Богданом Бойчуком перекладав твори багатьох українських поетів англійською мовою. Особливої уваги заслуговує та обставина, що їхні переклади друкували найкращі літературні журнали.

Літературний доробок Пола Пайнса був рецензований також у популярних періодичних виданнях. Про нього дуже позитивно писали Publishers Weekly,

Kirkus, The New York Times, Sunday Book Review, The Washington Post, The Daily News, Newsday, The Denver Post, The American Book Review.

На запрошення National Writers Voice Пайнс проводив спеціалізовані семінарі, а також читав лекції на запрошення Національної Фундації Гуманітаристики.

Пол Пайнс викладає в коледжі американську літературу та постійно провадить приватну практику з психотерапії. Він також організує і спонсорує джазові концерти для громади.

---

Пол Пайнс

ВИБРАНІ ПОЕЗІЇ

З англійської переклав і анотував Віталій Кейс

СОН ПРО МОГО БАТЬКА


Africanus se ostendit ea forma quae mihi
ex imagine eius quam ex ipso erat notior.

        Somnium Scipionis¹

—

«Somnium Scipionis» («Сон Сціпіона») — це шоста частина книги Ціцерона De re publica («Про республіку»). Ціцерон оповідає тут про сон — візію римського генерала Сціпіона Аміліанського (Scipio Aemilianus), який знищив Карфаген. У цій візії Сціпіона відвідав його покійний дід — Сціпіон Африканський (Scipio Africanus), який дав йому вказівки, як поводитися під час життя, щоб удостоїтися благ після смерті. У вільнім перекладі цитата означає: «Африканський з’явився в моєму сні таким, яким він був у житті».

1.

Він може зав’язати шовковий вузол у кишені
пальцями однієї руки
Він крає різноманітні узори дахів
на шматки сірого неба і вставляє труби
що несуть гарячку дневі
Він тягне мої очі крізь безліч вітрин
ділить образи і вішає їх на балкон

Я лише в ліжку
признаюся що я збрехав і душуся простирадлом
Я пробував утекти але він плакав глибоким голосом
як Орсон Велс¹
Я бачив як він мандрував крізь час і побував
у кіно але щось уникає його:
це жінка яка жде щоб його розібрати
Я молюся:
Батьку
схрести страхи мої у нутрі лотоса²
спрямуй мене до ґрації як крило ластівки
покажи мені образ анаграму³ моєї душі
я не я
я розбійник і злодій⁴
я не можу любити ні ждати
я Пікус⁵ який чіпляє незбагненні мудрощі
на публічних місцях
моя голова — це цвинтар забутих імен
Я говорю
Exorciso te immunde spiritus!⁶
але він
відмовляється йти з мого сну
Цей тихий Магік з акуратними вусами


2.

І спітнілий
борюся з тобою після всіх цих років
наче Яків⁷ що спав на камінній подушці
і звихнув собі бік
—
¹ Орсон Велс — відомий голлівудський актор. Але перед тим, як стати кіноактором, Велс працював ведучим на радіо. Якось його жарт спричинив паніку серед радіослухачів. Він, ніби серйозно, повідомив про вторгнення до Америки марсіан, а тоді продовжував описувати поступ марсіанських військ углиб країни.
² Квітка лотоса у грецькій міфології спричинює сон — забуття.
³ Анаграма або переміщення букв, щоб створити інше значення. Тут — це метафора.
⁴ Натяк на розбійника Вараву, якого було розіп’ято поруч Христа і який покаявся.
⁵ Пік (Picus) — латинське пророче божество, син Сатурна (Saturnus). В нього закохалася Цірцея, але коли він не відповів на її любов, та перетворила його на дятла.
⁶ В середньовічній католицькій церкві цими словами ксьондзи виганяли з людини чорта.
⁷ У Біблії — син Ісаака і батько засновників дванадцятьох племен Ізраїля.


Spiritus!

я чую твої кроки
твою рівномірну мовчанку
твою вибагливість
я бачу твої очі хірурга
твою бібліотеку

де ти бив мене бо я не вивчив абетки
і дні минали
і я не вчився читати
і я наробив у штани в автобусі
і я снив що вмію літати¹



3.

І далі
для мене лишився ти
блискучою подібністю
зуба і нігтя
ніби вичищена машиною поверхня
немов дантистичний блиск
і манікюрні інструменти
гордість Люцифера²
зі спритними руками
—(+)
¹ Розповсюджене повір’я: коли хлопцеві сниться, що він літає, вважається, що це «мокрий», тобто статевий сон.
² Сатана, провідник чортів у повстанні проти Бога.

в підвалі нашого дому
ти культивуєш темні кути
які я не розумію
я не можу знайти вимикач
на тім самім місці
я вимикаю світло
і бачу як ти обнімаєшся з кістяком
у захаращеній комірці
кажеш
«Ти можеш бути всім
чим хочеш
ти мусиш працювати»
а я відповідаю таємничо
«я буду димарем
у тінях...»

4.

Але ти — Люцифер-Ескулап¹
син Мелмута²
мочиморди з Варшави³
і Рути⁴
між чужоземним сміттям
на Південній Другій Вулиці⁵
причепившись
до ваговоза
у Вільямсбурґу⁶
твої ковзани на роликах⁷
як старі речі що перейшли через безліч рук від Гермеса⁸

і так буде завжди
бо бог здоров’я
також бог злодіїв
і коли я прошу тебе
вилікувати мене
знову темніє

і замість лікувати
ти мацаєш мій сон
своїм ось бачу тебе
ось не бачу
визираючи з-поза карнизів
то зникаючи у вечори

появляючись на вулиці
де люду всміхаються до тебе
блискають оперованими апендицитами
і ти пригадуєш свої пригоди
в якійсь кишковій одіссеї
— (+)
Ескулап (Asclepius або Aesculapius) — бог медицини у старогрецькій релігії. Між іншим, батько Пола Пайнса був за професією хірургом.
² Мелмут ( Melmoth ) — головна персона в ґотичному романі Melmoth the Wanderer «Мелмут-чарівник»,1820). Автор роману — Чарльз Роберт Матурін, батько Джейн Вілде, матері письменника Оскара Вілде. Для тих, хто орієнтується у цьому родоводі, такий натяк перетворюється на метафору скандалу.
³ Рід Пайнса емігрував з Польщі.
⁴ У Біблії Рута (Ruth) — вдова, дуже віддана своїй тещі Наомі (Naomi). Після смерті чоловіка
Рута залишила свій рідний край, Моаб (Moabite) разом з Наомі пішла в Єрусалим.У Книзі Рути сказано, що від неї походить рід короля Давида, а отже й Христа.
⁵ Район в Брукліні, де осіли емігранти.
⁶ Назва того району в Брукліні.
⁷ У 50-х роках нью-йоркські підлітки практикували дуже небезпечну гру: одягнувши ковзани на роликах, вони чіплялися до автобусів або вантажівок під час великого руху на дорозі.
⁸ У міфології — бог, роль якого бути посланцем або кур’єром до Олімпу.

або як ти встояв
проти співу сирен¹
із нирок
убраний в білому і насичений ліками
проти кривавих скель
і пропастей у шкірі...

...пізніше я знайшов
тунель де ти ховаєшся від мене
у натовпі по той бік
як на нижчому рівні
Порт Авторіті²

є години
і місця призначення
на графіку який я не вмію читати
і коли нарешті знаходжу інформації

ти стоїш переді мною
в своєму
костюмі Філіпп Морріс³ ждеш мене


5.

Знову тут
Я довідався що твою голову поголили
і тому я не спав цілу ніч торкаючись твоєї тонзури

Я журився навколо червоного шраму
де свердлили за раком

Я став вартовим біля жили
на твоєму чолі

Я чув як твоя кров бушувала як море бушує
міґреневими хвилями

Я впав в неї як Ікар⁴
і врятувався лише на бананових суднах
та на вантажних кораблях

Я ходив по берегу як параноїк Орест⁵

Я продавав свої права як Ісайя⁶
як хтось давав мені їсти

Я думав про твоє лице коли твої ноги
заломились на вулиці під тобою

Я шукав фуражу між хвилями

Я чув як ти вмирав за дверима в готелі

Я бачив як місяць ріс, червонів
і ховавсь за стіною

Я був Давидом⁷ твоєму Саулові⁸ і Авесаломом⁹
твоєму Давидові

і коли твій біль зростав
Я тримав на колінах твою голову
як Артур на лампі в Бедевіра¹⁰

Я фантазував про твою тиранію
і був оточений твоїми лицарями:
по моїй правиці — Чистота і Гордість
ліворуч Послушність сперлася на щит¹¹
—(+)
Сирени — у давньогрецькій і давньоримській міфології морські німфи — напівжінки, напівптахи, які співом приманювали мореплавців.
² Центральна автобусна станція в Нью-Йорку, з якої відходять автобуси до всіх міст Америки.
³ Філіпп Морріс — відома тютюнова фірма. У той час, коли Пайнс писав цю поему, телеглядачів бомбардувала реклама цієї фірми , на яку поет тут натякає.
⁴ З грецької міфології: Ікар (Icarus) і його батько Дедал (Daedalus) пробували втекти з острова Кріт, що в Середземному морі, змайструвавши з пташиного пір’я і воску крила. Ікар піднісся заблизько до сонця, віск розтопився, і він упав у море.
⁵ З грецької міфології: Орест (Orestes) — син Агамемнона (Agamemnon) і Клитемнестри (Clytemnestra) , який з допомогою своєї сестри Електри (Electra) помстився за смерть батька, замордувавши свою матір та її коханця Агіста (Aegisthus).
⁶ У біблійній Книзі Ісайя:, Ісайя — син пророка Амоса, розважав земляків під час нещастя, яке спричинив напад ассирійців на юдейську державу.
⁷ Згідно з Біблією, Давид був другим королем Ізраїлю та Іудеї ( після короля Саула), а також автором поетичних псалмів.
⁸ Саул — перший цар Ізраїлю.
⁹ Авесалом — улюблений син Давида який збунтувався проти батька і за це був забитий.
¹⁰ За старою англійською легендою про королівський двір короля Артура та Лицарів Круглого столу, сер Бедевір (Sir Bedivere) — королівський маршал.
¹¹ Чистота (моральна), Гордість (за службу), Послушність (королеві) — головні лицарські чесноти.

Я запихав землею твої рани
і бачив що ти спав

Я чув як ти благав мене
щоб не забув твою любов до мене

перед тим як я пішов від тебе
Я занюхав сморід воску у голові смерті

І тепер навіть ти мусиш бачити
Маґістре

Як переді мною відчиняється життя

СТЕНЛІ К’ЮНІЦ ЧИТАЄ НА ВЕЧОРІ «СУЧАСНОСТІ»
З НАГОДИ ВИДАННЯ ЙОГО ЗБІРКИ ПОЕЗІЙ В
УКРАЇНСЬКІМ ПЕРЕКЛАДІ

Стіни
Українського Інституту Америки
блідобілі; гладкі,
мов яйце в середині.
На сцені
під Шевченковим портретом
дві роялі.
Вікна знадвору обрамовують голі дерева
позаду поета,
який читає
вірш про Бажання, —
яке він сприймає Луна-парком¹,
де ангели їздять на планетах,
наче на електричних автомобілях
під «музику сфер»,
ніколи не вдаряючись.

Пізніше
перекладач переводить вірш
на інший біг,
веде його, мов машину,
по іншій дорозі
аж поки він виростає в силі,
наче скиталець,
який відкриває листа.

Його приятель, Іґнатов, сидить ген позаду,
склавши руки на коліна,
почуваючись, як дома на складанім кріслі.
Оба вбрані в рябі ватяні жакети,
оба зі шершавими вусами — посивілі пустуни —
хлопчатка, які навчилися плакати без сліз.

Маючи 73 роки², К’юніц признається,
що шукав батька, якого ніколи не мав
і якого ніде не зміг знайти —
навіть в самому собі.
Він склав руки на грудях,
піднісся на пальцях ніг,
наче альт у пристрасті
до високої ноти До,
аж нарешті голос тріс.
Надворі вже тьма
розливається по зимовому небу,
як олива по алюмінію.
Якби він лише зміг піддатися люті і жовчі.
Якби лишень він перемінив розпач в батька.
—
Парк розваг, де вагонетки мчать то вгору, то вниз з шаленою швидкістю.
У 2006 році К»юніц помер на 101-му році життя. Девід Іґнатов — визначний американський поет.


БОГДАН АНТОНИЧ

Я. Гніздовському і Б. Бойчуку

Тобі захотілося бути Орфеєм,
росити життєдайну мелодію,
заставляти траву співати,
дерева закружляти в танці.
Ти говориш про себе
Через третю особу:
«Антонич ранком...»
«Антонич робить...»
Ти обдаровуєш місяць
звіриним рефлексом,
сонце — твоєю ґрацією,
яка освітлює все,
до чого доторкається,
шукає у всьому зміст,
пробує зловити зріст
невидимий із зерна.

Я бачу, як ти у Львові
насторожуєш вуха
до тріску мигдаль,
або
як пізно вночі
Меркурій дощить
водянисте concerto
на каміння,
яке воскресши, заплаче
на Страшному Суді,
коли всі речі сповідатимуться,
признаватимуться про неувагу,
про занедбання прозорового значення.

На 28-ім році життя,
наближаючись до кінця,
ти приспішуєш такт
смертельного диктанту.

Але в моїй уяві
ти досі слухаєш уважно,
як срібні комахи
жують твої книжки,
неначе повна оркестра трембіт.