АНОТАЦІЯ ЧЕРГОВОГО НОМЕРА

Слово і Час. — 2010. — №7.

Номер відкривається рубрикою «Дати», присвяченою 130-річчю В. Винниченка. Андрій Печарський досліджує проблему нарцисизму і трансформації особистості в житті і творчості митця. Олександр Брайко порівнює романи В. Винниченка «Рівновага» і М. Арцибашева «Біля останньої межі».

У рубриці «Ad fontes!» Роман Піхманець досліджує cтруктурно-семантичну основу художнього мислення Марка Черемшини. Лідія Ковалець з’ясовує місце «Слова полку Ігоревім» у контексті ідейно-творчих інтересів Юрія Федьковича.

У рубриці «Давня українська література» Елла Дюкова аналізує зразки паломницького жанру в контексті культурних традицій Центральної і Західної Європи ХVІ–ХVІІ ст. Тетяна Шевчук висвітлює рецепцію емблематичних збірок ХVII–XVIII ст. в доробку Г. Сковороди.

У рубриці «Зарубіжна література» Марта Варикаша досліджує проявлення queer-суб’єктивності в щоденнику Ф.Кафки. Тетяна Басняк висвітлює полеміку Ґреґора фон Реццорі з антропологічною доктриною Зигмунда Фройда.

У рубриці «Осередки філології» Ольга Яручик розповідає про суспільно-культурне та наукове життя української еміграції в міжвоєнній Варшаві. У рубриці «Написане лишається» завершується публікація листування Володимира Винниченка з Розалією Ліфшиць (коментарі Надії Миронець).

Світлана Лущій рецензує монографію Т. Маслянчук «Проза Володимира Винниченка: проблеми текстології», Тетяна Конончук — посібник Ю. Коваліва «Абетка дисертанта», Ніна Лозова — книжки Д.Чижевського «Избранное» (Т.1) і В. Янцена «Неизвестный Чижевский: обзор неопубликованных трудов».

У рубриці «Літопис подій» Лідія Вербицька розповідає про презентацію найновіших франківських видань у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка.

Слово і Час. — 2010. — №8.

Номер відкривається рубрикою «Дати», присвяченою ювілеям співробітників Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. Микола Жулинський розповідає про роботу Інституту в перше десятиліття його існування. Наталія Мазепа міркує над завершальним етапом існування соціалістичного реалізму. Анатолій Шпиталь аналізує історичні романи І. Білика.

У рубриці «ХХ століття» Сергій Романов вивчає сприйняття феномену смерті у творчості Лесі Українки, Наталя Малютіна — драматизацію риторичних стратегій тексту у драматичних поемах Лесі Українки.

У рубриці «Осередки філології» вміщено статті працівників Бердянського державного педагогічного університету. Софія Філоненко аналізує владу жанрів і жанрових канонів у масовій літературі. Ніна Анісімова реконструює есхатологічну модель світу у збірці І. Римарука «Бермудський трикутник». Елліна Циховська досліджує підходи до змалювання образу жінки в літературній традиції: «комплекс Адама» і «дихотомію андрогіна». Ольга Новик вивчає традиційні мотиви та образи поезії Я. Щоголева.

Слово і Час. – 2010. – №9.

Номер відкривається рубрикою „Питання теоретичні”. Валентина Хархун аналізує соцреалізм як канонічне мистецтво. Микола Дудніков з’ясовує функції терміна „історизм” у літературознавстві.

У рубриці „ХХ століття” Юрій Ковалів висвітлює особливості метафоричного мислення лірики Е. Андієвської. Галина Яструбецька реконструює концепцію збірки „Палімпсести” В. Стуса. Ганна Токмань досліджує універсальні мотиви поезії І. Світличного.

У рубриці „Порівняльне літературознавство” Людмила Грицик розповідає про компаративістичний доробок : С. та В. Маслових. Ігор Лімборський висвітлює феномен (ре)презентації й (ре)інтерпретації «чужого» слова в художньому перекладі доби глобалізації. Оксана Паращук пропонує спробу зіставного аналізу розуміння християнства і тлумачення священних текстів Климом Смолятичем і П’єром Абеляром.

У рубриці „Ad fontes!” Вікторія Колосова аналізує розвиток жанру європейської епіграми в українській літературі XVI – XVII ст., Валентина Шупик – „Слов’янську оду” П. Куліша.

У рубриці „Logos” Люцилла Пщоловська висвітлює віршостилістику першого повного українського перекладу поеми А. Міцкевича „Дзяди”.

Леонід Ушкалов рецензує монографію Т. Шевчук „На перехресті епох: антична література у творчості Григорія Сковороди”; Ігор Набитович – книжку І.Качуровського „Генерика і архітектоніка”; Любомир Пушак – книжку „Sacrum і Біблія в українській літературі”. Андрій Бахтаров міркує над „спробою реінкарнації” „Вальдшнепів” Миколи Хвильового – повістю Артема Сокола „Аглая”; Людмила Скорина розглядає роман С.Процюка про В. Стефаника „Троянда ритуального болю”.

У рубриці „Літопис подій” подано інформацію про Міжнародний симпозіум „Література. Діти. Час”, про наукову сесію до 90-річчя Ю.Луцького, про наукову конференцію . „(Інтер)національний Шекспір: вектори рецепції”.