Дмитро Дроздовський,

Діалог культур у Єревані: зустріч четверта

З 23 до 28 жовтня 2010 р. в Єревані проходив IV Форум перекладачів та видавців країн СНД і Балтії. Цьогорічний форум мав назву «Важелі фінансування та просування перекладної літератури». Цей захід проводиться під егідою Міністерства культури Республіки Вірменія за підтримки Бюро ЮНЕСКО в Москві та Міждержавного фонду гуманітарного співробітництва держав-учасниць СНД (МФГС). Сам проект здійснює Вірменська суспільна організація культурної співпраці із зарубіжними країнами.

Уже вчетверте видавці та перекладачі злетілися до Єревана, щоб проговорити актуальні питання міждержавної співпраці. На Форумі були присутні представники державного апарату Вірменії, а також міністр культури Асмік Погосян, представник Фонду Б. Єльцина, працівники апаратів міністерств культури інших країн СНД. Цьогорічний захід передбачав роботу в трьох круглих столах: «Створення фонду фінансування перекладної літератури», «Сайт перекладачів як віртуальний літературний агент і питання авторського права в Інтернеті», «Форми розвитку реклами і просування перекладної літератури у ЗМІ». Крім того, традиційною центральною подією Форуму став книжковий ярмарок, на який привезли свої найкращі видання видавництва країн СНД і Балтії. З українського боку були представлені Видавничий дім «Всесвіт», «Видавництво Жупанського», Університетське видавництво «Пульсари», видавництво «Райдуга». Цей ярмарок — прекрасне місце для того, щоб зав’язати співпрацю: знайти видання, яке може бути цікавим на національному ринку інших країн, запропонувати для перекладу та видання свої книжкові новинки, які мають попит на внутрішньонаціональному ринку. Всі видавництва мали час для власних міні-презентацій із великої сцени концертного залу «Арно Бабаджанян». На урочистому відкритті Форуму було приємно побачити і представників Посольства України в Єревані. Варто сказати, що не без підтримки нашого Посольства між Україною та Єреваном склалися добрі стосунки, зокрема в царині культури. Тривалий час Надзвичайним і Повноважним Послом України в Єревані був Олександр Божко, знаний перекладач вірменської літератури.

Вірменський Форум може стати прикладом для проведення подібних заходів в Україні. Це місце жвавих обговорень і дискусій. Кожна делегація розуміє, яку високу відповідальність покладено на неї. Щорічний Форум видавців і перекладачів чимось нагадує франкфуртський книжковий ярмарок: тут не продають книжки, а радше авторські права та обмінюються ідеями щодо фінансування книжкових проектів. Цього року фінансове питання було пріоритетним. Другим важливим моментом форуму стало питання щодо існування сайту перекладачів та видавців, яким опікується Каріне Халатова, організатор Форуму (www.twunion.org). На сайті вже розміщено інформацію про видавництва, представлено перекладацькі візитівки, тут можна знайти інформацію про новинки на книжковому ринку СНД і Балтії. Таким чином, цей електронний ресурс став потужним джерелом для обміну творчими ідеями, досвідом та створення нових культурних проектів. Передбачено, що з часом, що купівля авторського права на видання відбуватиметься через посередництво цього ресурсу.

2009 року на єреванському Форумі центральною тезою стала ідея про надання Єревану статусу книжкової столиці світу. Цей намір озвучила пані міністр Вірменії Асмік Погосян, людина дивовижної культури та шляхетності. У червні цього року ідея стала реальністю, оскільки ЮНЕСКО вирішило, що почесне право бути книжковою столицею світу в 2012 році належатиме саме Єревану (за два роки Вірменія відзначатиме 500-річчя першої книги). Отже, Єреван став урівень із такими літературними столицями світу, як Дублін, Единбург чи Буенос-Айрес. Цього року з Міністерством культури Вірменії було офіційно домовлено про підготовку й видання спеціального числа журналу «Всесвіт» у 2012 році, приуроченого до цієї дати й повністю присвяченого вірменській літературі. Таким чином, Форум видавців і перекладачів у Єревані — це місце де збуваються мрії. Форум із кожним роком стає дедалі потужнішою силою на світовому літературному ринку. Можливо, що на Форумі в 2012 році будуть представлені видавництва та перекладачі з усіх регіонів світу, бодай із тих, де функціонує потужна вірменська діаспора. Уже цього року географію Форуму було суттєво розширено представниками з Франції, Боснії та Герцеговини тощо.

Щороку Форум засвідчує, наскільки висококультурною є Вірменія. Цього року фактично відкриття Форуму розпочалося в Ошакані з відвідин могили Месропа Маштоца, який створив вірменську абетку. Також була поїздка до Матенадарану — книжкового святилища Вірменії. Важко описати це місце словами. Сказати, що Матенадаран — храм книжок, розподілених у просторі й часі, що відображають розвиток вірменської цивілізації, — нічого не сказати. Інститут стародавніх рукописів «Матенадаран» ім. Месропа Маштоца — найбільше у світі сховище давньовірменських рукописів і науково-дослідний інститут у Єревані, створений 1920 року на базі націоналізованої колекції рукописів Ечміадзінського монастиря. Фонди на 1987 рік налічували понад 119 тис. одиниць. Вражають у Матенадарані збережені видання, що відображають стародавні уявлення про світ. Ці мапи відтворюють наявний і досі розподіл світу на Європу (на тих картах значиться Рим), Карфаген та Африку. Дивують і математичні досягнення. До вірменської науки проникали віяння з Давньої Греції, з Арабського Сходу. Вже в ХІІІ сторіччі вірмени знали непрості геометричні закони, аксіоми та теореми; вони могли вписати трапецію в коло, знали основні геометричні просторові пропорції тощо. Вражає і саме художнє мислення, що випросторює себе на сторінках давніх вірменських книжок. Орнамент у Вірменії — це не просто прикраса, не декор, а спосіб світобачення. Кількість ліній на їхній колір в орнаменті невипадкові, як невипадкова і кількість зубців, що виростають із кола, яке окреслює землю на древніх вірменських мапах. Кількість тих зубців — 24 (години в добі). А далі починається світ небесний, світ зодіакальний, який також впливає на людину. Мішель Фуко писав, що у древні часи людина сприймала світ як «відповідності» (дозволю собі вжити це поняття Е. Сведенборга, пізніше актуалізоване в Бодлера).

Існує притча про те, що коли Бог дарував усім народам різні землі, то «ледачі» вірмени проспали своє щастя, тож були змушені задовольнятися землею, де за ніч із-під надр земних, наче трава, виростає нове каміння. Й людина вимушена знову і знову викорчовувати його. Але саме тому вірмени і зберегли свою самобутність, свій гордий дух. Попри страшний геноцид, попри заворушення і смертельні війни (згадати хоча б про Нагірний Карабах), Вірменія вціліла. Збереглася вірменська мова, яку чуєш на вулицях Єревана, чуєш її в усіх куточках, що посвідчує монолітність нації. Держава, яка так плекає свою культуру і свою мову, заслуговує на величезну повагу. Не випадково, що книжкові презентації на Форумі розпочалися з презентації вірменських видань про жахливі наслідки геноциду. Видані книжки повністю реконструюють трагічну катастрофу початку ХХ століття. І в цьому плані Україні варто було б повчитися, як треба шанувати свою культуру, як ставитися до таких найтрагічніших сторінок власної історії, як геноцид, яку літературу важливо видавати, в яких перекладах, яку міжнародну політику варто проводити, щоб усі країни світу визнали цей факт. Вірменія шанує себе. Лише коли країна знатиме кожного, хто постраждав від страшної чуми в ХХ сторіччі, вона може вважати себе вільною. Вірмени не бояться дивися у вічі своїй історії, даючи фахову й гідну оцінку, збираючи спогади очевидців, закликаючи світову громадськість до розуміння.

IV Форум у Єревані промайнув миттю, та хочеться вірити, що за рік до нового Форуму вдасться реалізувати новостворені проекти, вдасться налагодити діалог культур, щоб повернутися до Вірменії вже з відчуттям виконаного обов’язку та відповідальності перед героїчною вірменською історією.

 Єреван—Київ