В Індії та його рідній Бенгалії Рабіндраната Таґора називають Ґурудевом, себто Великим Вчителем, і вшановують як універсального генія. Поет, прозаїк, драматург, художник, просвітитель, соціальний реформатор, діяч національного визвольного руху, композитор, засновник багатьох суспільних інституцій. Його праці відродили бенгальську літературу й музику кін. ХІХ – поч. ХХ ст. У 1913 р. він став першим неєвропейським лауреатом Нобелівської премії в царині літератури. Поціновувачами творчості Таґора були знаменити англійські поети Вільям Батлер Єйтс та Езра Паунд.
Цими днями у Києві в рамках діяльності українського Центру Таґора, що діє при Східно-Європейському Інституті Розвитку, проходять імпрези до 150-річчя з дня народження письменника (1861-1941). Заходами опікується великий друг України, пропагандист бенгальської культури, перекладач і політолог, директор СЄІР Мрідула Гош (www.eedi.org.ua). На виставці малярських творів Таґора, що відбулась 21 вересня у Національному музеї мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків, прозвучав переклад знаменитого Таґорового вірша у майстерному виконанні видатного поета-перекладача Дмитра Павличка, що він його зробив напередодні, і який люб’язно передав для ексклюзивної публікації „Всесвітові”. Друкується вперше.
(Ред.:
29.09.2011)
Рабіндранат ТАҐОР
Переклав Дмитро ПавличкоПтах на волі і птах у клітці
Розмова двох птахів. Той – в клітці золотій,А той – з діброви птах. Послухай, зрозумій!
Птах з лісу: «Гей вставай, почуй могуть крила!»
Птах з клітки: «Ні, я звик до спокою й тепла!»
Птах з лісу: «Та ж твій дім – не спокій, а тюрма!»
Птах з клітки: «Що ж, не клич, тут виходу нема!»
Птах лісовий сидить, співа пісні дібров,
Птах з клітки згадує слова чужинних мов.
Птах з лісу: «Гей радій, співай пісні гаїв!»
Птах з клітки: «Я люблю клітковий, тихий спів!»
Птах з лісу: «Та нема в твоїх піснях душі!»
Птах з клітки: «А мені твої пісні чужі!»
Птах лісовий сказав: «Мій світ немає меж!»
Птах з клітки: «Але там ти щастя не знайдеш!»
Птах з лісу: «Ти звільни свій дух, злети до хмар!»
Птах з клітки: «Легко тут, а там небес тягар!»
Птах лісовий: «Лиш там життя, де простір є!»
Птах з клітки: «З хмар впаду й згублю життя своє!»
Дзьобами ті птахи цілуються, крильми
Торкаються і звуть себе навперейми:
«Ходи сюди!» Та їм навік не зрозуміть,
Чому той має світ, а інший – злоту кліть!
Птах каже лісовий: «Змахни крильми двома!»
Птах з клітки мовить так: «Злетіти сил нема!»
