«Мої мати й бабуся, здавалося, були трохи стурбовані тим, що Тім і його мати живуть у місіс Кемерон, але я не розуміла чому. Переважно тому, що вони непокоїлися тим, що місіс Кемерон не дала жодних офіційних пояснень і формально не зробила жодної заяви. («Чому їй так ніхто і не зустрівся?» — почула я питання від Вірджинії, подруги моєї мами. — «І здається, місіс Кемерон збирається влаштувати для неї невелику вечірку абощо, так?»)…»
читайте в номері оповідання «Засідка» Донни Тартт у перекладі Костянтина Жученка й Максима Нестелєєва
