Євген Букет, письменник, журналіст (Київ)
Від редакції. Ця надзвичайно цікава стаття від нашого постійного автора Євгена Букета яскраво демонструє інтенції башкирського народу до національно-визвольної боротьби і набуття незалежності. Саме такі визвольні рухи поневолених народів московії врешті решт і призведуть до краху останньої імперії Європи і звільнення світу від загрози тиранії, війни і насильства. «Всесвіт», Юрій Микитенко
Башкортостан є однією з найпотужніших держав, що тимчасово входить до складу російської федерації. Він є своєрідним «ключем» до незалежності всього Ідель-Уралу, адже після відновлення державної суб’єктності країни з центром в Уфі свою самостійність швидко повернуть Татарстан, Ерзянь Мастор і Мокшень Мастор (Мордовія), Чувашія, Марій Ел та Удмуртія 1.
Башкирський народ досі становлять пів сотні кланів-родів, які різняться елементами культури, діалектами і, навіть, генетично.
Давньобашкирська васально залежна держава «Башкирський ель» відома в джерелах від VIII століття. Мала 2000 кінного війська. Про неї писали, зокрема, Ібн Фадлак, Масуді, Істахрі, аль-Біруні.
Віддавна башкири платили ясак (данину) і несли військову службу на користь тих держав, під протекторатом яких вони перебували (Волзька Булгарія, Золота Орда, Казанське та Сибірське ханства, Ногайська Орда). Натомість башкирські бії (лідери родів-племен) отримували від ханів ярлики на володіння землями. У такий спосіб вони зберігали автономію на родових землях Південного Уралу.
Після захоплення московитами Казані в 1552 році башкири розпочали перемовини з царем Іваном IV. До 1557 року переважна частина башкирських кланів отримала царські грамоти, у яких було гарантоване самоврядування, право сповідувати мусульманство та вотчинне право наволодіння землями. Такі умови були безпрецедентними для московії.
Натомість московити почали використовувати башкир, як інструмент ведення війн. Башкири брали участь у війнах з Річчю Посполитою, Османською імперією, Швецією, Францією, Німеччиною, при тому, що жодна з цих держав не становила загрози безпосередньо для башкир. Наразі відбувається аналогічна історія: башкири воюють в Україні на боці росії. Це звичайна колоніальна практика.
Проте від початку не всі башкири вірили в царську щедрість. Частину родів змусили пристати на запропоновані умови, а деякі вели збройну боротьбу з москалями. Незважаючи на неодночасне прийняття московського підданства, в башкирських шежере (генеалогічних літописах), записаних муллами в ХІХ столітті від усних оповідачів, неодноразово акцентується на мирному характері приєднання башкирів, на договірних відносинах із царською владою, на конкретних умовах входження до складу московії і на неможливості зміни цих умов в односторонньому порядку. Але сучасні башкирські дослідники ставлять під сумнів твердження про «мирне приєднання», адже мулли XIX століття – це провідники царської політики, які отримували платню та повністю залежали від імперської влади. Тому скільки в шежере правди, а скільки вигадки – невідомо 2.
Також неважко здогадатися, що вже незабаром після підписання договорів москва почала їх порушувати. Зокрема, захоплювала вотчинні землі, збільшувала податки, знищувала самоврядування, проводила примусову християнізацію тощо.
Упродовж XVII—XIХ століть відбулося вісім національно-визвольних повстань башкирського народу. Мабуть, за кількістю і масовістю протестів супроти московії башкири поступаються тільки українцям і чеченцям. Ось коротка інформація про кожне з них:
1662–1664 рр. — повстання розпочалося через порушення вотчинних прав на землю і свавілля збирачів податків. Протест очолили Сари Мерген, Арасланбек Баккін та Азнагул Урускулов – великі землевласники. Частина повсталих відмовилася від московського підданства і хотіла відродження незалежного Сибірського ханства. Царський уряд, не зумівши розгромити повстанців, змушений був задовольнити їхні основні вимоги щодо землі та оподаткування. Це повстання офіційно вважається першою великою війною між башкирами та московитами.
1681–1684 рр. — башкири під проводом Сеїта Ягафарова, Кучука Юлаєва та інших повстали через чутки про насильницьку християнізацію мусульман. У розпал повстання проголошено незалежність Башкирського ханства.
Великий башкирський землевласник та релігійний діяч Сеїт Ягафаров був проголошений Сафар-ханом. «Священну війну» проти москви підтримало також Калмицьке ханство — держава калмиків, яка також була під протекторатом московії. Але на третьому році протистояння башкири програли вирішальну битву московитам і згадки про Сафар-хана зникають.
Тим не менше, царський уряд змушений був відмовитися від політики християнізації мусульман, офіційно засудив захоплення башкирських вотчин, задовольнив вимоги башкирів щодо дотримання умов приєднання Башкортостану до московії.
1704–1711 рр. — повстання було спровоковане спробою московитів ввести 72 нові податки, зокрема, на мечеті, мулл і на кожного, хто приходить молитися. В указі царя також було наказано будувати мечеті тільки за зразком християнських храмів, влаштовувати цвинтарі поруч із мечетями, фіксувати укладання шлюбів і смерть парафіян муллам тільки в присутності православного священника. Крім того, від башкирів вимагали надати 20 000 коней та 4000 воїнів на війну зі шведами.
Лідером цього повстання став Алдар-батир (Алдар Ісекеєв). Тепер він – один із національних героїв башкирського народу. На честь нього повстання також називають Алдарівщиною. Боротьба з москалями була одним із головних сенсів його життя.
У розпал повстання башкирська верхівка відмовилася від московського підданства і в 1707 році було проголошено створення Башкирського ханства, пов’язаного васальною залежністю з Кримським ханством і Османською імперією. Хазі Аккускаров, один із повстанських лідерів, на раді старійшин був проголошений башкирським ханом. Московити змушені були погодитися на всі вимоги башкирів, щоб припинити поширення повстання на інші території (башкирське військо було за 30 км від Казані і вело перемовини з татарами про відродження Казанського ханства). Згідно з деякими джерелами, башкири наново присягнули російському імператору аж у 1725 році.
1735–1740 рр. — повстання, яке також пов’язане з ім’ям Алдар-батира, стало відповіддю на організацію царської владою Оренбурзької військово-політичної експедиції, що мала на меті встановити в Башкортостані колоніальні порядки. московська влада наказала генералу Рум’янцеву «вогнем і мечем» придушити повстання. Каральна експедиція вбила, стратила або заслала на каторгу від 40 до 60 тис. башкирів (2/3 всього населення), були повністю спалені понад 250 поселень (серед них – село Сеянтус з усіма мешканцями) та головна мечеть. Історики вважають ці репресії першим геноцидом башкирського народу. Башкортостан втратив майже всі права та вольності, Алдар-батир був підступно захоплений, підданий жорстоким тортурам і страчений, проте його побратими продовжували збройну боротьбу в Уральських горах.
1747 року відбулося чергове антимосковське повстання, викликане зростанням податків. Виступ вдалося швидко придушити. Керівники повстання були покарані батогом і заслані на вічну каторгу до фортеці Рогервік. Інші заарештовані або заслані за межі краю, або висічені батогом і віддані старшинам на поруки.
1755–1756 рр. — національно-визвольне повстання башкирського народу, викликане захопленням вотчинних земель башкирів, зростанням податків, спробами християнізації мусульман, свавіллям адміністрації Оренбурзької губернії. Мулла Абдулла Алієв на прізвище Батирша закликав башкирів, татар, казахів та узбеків до «священної війни», проте масово виступили тільки башкири. Основні сили повстанців під натиском російських військ відступили до Казахстану, але московська влада підкупила казахів, і вони видали башкирів. Із повстанців, що переховувалися у казахів (50 тисяч військових і членів їхніх сімей) вижило і повернулося додому не більше 12–15 тисяч осіб.
1773–1775 рр. — найбільш масовий повстанський рух, відомий як повстання під проводом Омеляна Пугача. Розпочали його місцеві яїцькі козаки, серед яких було немало українців. Незабаром до козаків приєдналися башкири, татари, калмики, казахи, чуваші, уральські заводські селяни та інші. Повстання охопило величезну територію, було захоплено чимало містечок, фортець і заводів. Башкирам Омелян Пугач, який оголосив себе імператором Петром ІІІ, пообіцяв незалежність, тож дві третини родів перейшло на його бік 3. Лідер повсталих башкирів Салават Юлаєв до сьогодні є національним героєм Башкортостану, його символічне зображення міститься на гербі Республіки Башкортостан 4.
1834–1835 рр. — останнє велике повстання башкирів, викликане черговою спробою російської влади обмежити їхні юридичні та економічні права. В результаті повстання башкирам удалося зберегти особисту свободу 5.
Не припинялася боротьба за національну суб’єктність і державну незалежність Башкортостану і в ХХ столітті.
На хвилі російської революції 15 листопада 1917 року в Оренбурзі проголошено утворення національно-територіальної автономії Башкурдистан як частини федеративної росії. Лідером Башкирського національного руху, батьком-засновником Башкурдистану став вчений-тюрколог зі світовим ім’ям Ахмет-Закі Валіді Тоган.
У 1918 році, як командувач башкирського війська, Валіді разом із білим отаманом Олександром Дутовим, Комітетом членів Всеросійських установчих зборів (КОМУЧ) та іншими входив до антибільшовицької збройної опозиції. Тоді в Оренбурзі сиділи одночасно три уряди: башкирський, казахський та уральських козаків. І ці уряди були об’єднані ідеєю створення трьох республік – башкирської, казахської та козацької…
Проте, ситуація різко змінилася в листопаді 1918 року, коли внаслідок перевороту до влади в Сибіру прийшов адмірал Олександр Колчак. Оскільки Колчак дотримувався монархічних поглядів і хотів відновити «єдіную і нєдєлімую» російську імперію, він вирішив заарештувати уряд Валіді та ліквідувати Башкирську республіку. Дізнавшись про його наміри, Валіді пішов на перемовини з більшовиками та уклав із ними угоду про радянську автономію Башкирії. Через протидію Колчака створенню казахських військ та казахського уряду, казахи також змушені були піти на союз із більшовиками. Це призвело до остаточної поразки білого руху в росії.
Валіді став головою Башревкому, але дуже швидко розчарувався в радянській владі і з червня 1920 року почав організовувати антибільшовицькі повстання. Після їх придушення переховувався у Хівинському ханстві і Бухарському еміраті. Влітку 1921 створив Національну Раду Туркестану, але після низки військових невдач змушений був емігрувати спершу до Берліну, а потім до Туреччини. Саме завдяки «Спогадам» Валіді сьогодні відомо, як народжувалася Башкирська республіка, і скільки довелося пережити її батькам-засновникам.
Сучасний башкирський національно-визвольний рух вважає створення Башкурдистану в 1917 році – заснуванням своєї Першої Республіки. Саме на її засадах вони базують свою боротьбу: прапор, держава (політичний режим, територіальний поділ), демократичний лад тощо 6. Через це сьогодні ім’я великого сина башкирського народу Ахмета-Закі Валіді Тогана свідомо замовчується, представники окупаційної російської влади його очорнюють, зносять пам’ятники, встановлені на його честь на початку 1990-х 7 (у 2021
році демонтовано бюст Закі Валіді у м. Сібай 8).
Башкирському народові в радянський час довелося пережити черговий геноцид і русифікацію, політичні репресії та фактичне знищення національної еліти. Тим не менше, Башкирська автономна радянська республіка була єдиною, яка увійшла до складу рф на підставі договору. У середині 1930-х років керівництво автономії навіть зверталося до сталіна із клопотанням про перетворення барср у союзну республіку, але отримало офіційну відмову. Незабаром, у 1937 році, за таку зухвалість башкирський уряд був розстріляний за наказом сталіна.
21–22 листопада 1943 року за ініціативою ОУН у селі Будераж на Рівненщині в умовах найсуворішої конспірації була проведена Конференція поневолених народів Сходу Європи і Азії, на яку зібралися члени УПА — 39 представників 13 народів, поневолених радянською імперією. Серед них був і піхотинець-башкир «Кагарман 9 ». Учасники Конференції прийняли Постанову і Відозву, в яких, зокрема, заявили про необхідність «створення спільного комітету народів Східної Європи і Азії, який буде координувати всі національно-революційні сили цих народів, виробить єдину лінію боротьби зі спільним ворогом, єдину тактику боротьби та у відповідний момент кине клич до одночасного повстання всіх поневолених народів». Було сформовано Комітет поневолених народів, функції якого полягали у формуванні національних повстанських армій, об’єднанні та організації національно-політичних сил в місцях їх проживання, а також на території України. Ідеї, висловлені на конференції, знайшли своє втілення і розвиток у створенні Антибільшовицького блоку народів (АБН), метою діяльності якого було розчленування срср на національні держави 10.
Мета АБН була частково реалізована 11 жовтня 1990 року, коли ухвалено декларацію про державний суверенітет Башкортостану. Наступні три роки були періодом національного відродження для народів Башкортостану, в тому числі й українців. Зокрема, в 1990 році в Уфі було засноване Товариство шанувальників української культури «Кобзар», основною метою діяльності якого було відродження української культури, традицій, звичаїв, обрядів на території республіки. Видавалися українські газети, книжки, було відкрито навіть кілька шкіл з українською мовою викладання в місцях компактного проживання місцевих українців.
Нині чимало літератури, виданої в той час, вилучено з бібліотек і знищено. Щоб врятувати величезну бібліотеку української літератури центру «Кобзар», її 2014 року було вивезено з Уфи в одне з сіл республіки, де в неї більше шансів уціліти 11 . Мені особисто довелося 2016 року рятувати добірку українських книжок, виданих у Башкортостані на початку 1990-х років: я перевіз їх з Уфи до Києва, де передав до бібліотеки Національної спілки краєзнавців України.
Від 1994 року, коли на підставі договору про розмежування повноважень між органами влади, Республіка Башкортостан була повністю інтегрована до складу рф, в культурне гетто поступово заганялися не лише українці, а й представники корінного башкирського етносу. Від початку 2000-х відбулося рейдерське захоплення людьми путіна башкирських підприємств, етнічні башкири були звільнені з багатьох ключових посад. Усе національне в республіці звелося до фольклору та кухні… 2014 року, з метою протидії асиміляції корінного народу, активісти Башкирського правозахисного руху «Кук буре» створили організацію «Башкорт» 12, що проводила масові публічні акції на захист суверенітету Башкортостану, башкирської мови та культури, пропагувала тверезий спосіб життя, виступала проти репресій щодо активістів башкирського національного руху, які тривають з часу обрання президентом путіна. У 2017–2020 роках члени «Башкорту» брали активну участь у захисті природних пам’яток від промислових розробок, які набули всенародного характеру (наприклад, акції на захист гори Куштау в 2020 р.). У травні 2020 року організацію заборонили, частину активістів ув’язнили, деякі змушені були емігрувати.
Республіка Башкортостан займає 7-е місце за чисельністю населення серед суб’єктів російської федерації та 10-те за розміром ВРП. Проте за підсумками 2022 року регіон був на 20 місці за якістю життя та у третьому десятку за рівнем добробуту сімей. І це – на тлі аномально високих доходів рф від продажу нафти та нафтопродуктів. У той же час, згідно з російськими даними, Башкирія ділить 4–5 місце серед усіх регіонів рф за кількістю загиблих в Україні солдатів окупаційної армії кремля. І посідає перше місце у Приволзькому федеральному окрузі. Безповоротні втрати за 4 місяці 2023 року значно перевищили кількісно весь 2022 рік 13. При цьому, станом на жовтень 2023 року Республіка Башкортостан лідирує в росії за кількістю кримінальних справ стосовно громадських та політичних активістів. Репресії просто зашкалюють 14.
Але попри шалений тиск федеральних силовиків та окупаційної влади на чолі з гауляйтером-манкуртом Радієм Хабіровим кількість прихильників незалежності Башкортостану збільшується з кожним днем. Патріоти діють у підпіллі, розповсюджують листівки, спалюють об’єкти інфраструктури, військкомати тощо.
Одним із головних інформаційних ресурсів, який сьогодні пропагує ідею незалежного Башкортостану є телеграм-канал Руслана Габбасова «Той самий із башкорт». Руслан Габбасов у листопаді 2021 року отримав політичний притулок у Литві, де вже в 2022 році заснував Башкирський національний політичний центр (БНПЦ, БашНацПоліт).
Сучасні лідери національно-визвольного руху Башкортостану наголошують, що башкири тричі підписували з московською державою договори. Вперше — з Іваном IV (Грозним), вдруге лідер башкирського національно-визвольного руху Закі Валіді в 1919 році підписав угоду з леніним, і втретє в 1994 році президент Башкортостану Муртаза Рахімов — із єльциним. І всі три рази ці договори було порушено з боку москви в односторонньому порядку.
Лідер БНПЦ Руслан Габбасов через ці порушення ставить під сумнів легітимність рф як держави, зазначаючи, що Декларацію про незалежність росії у 1990 році було ухвалено з’їздом народних депутатів і, на відміну від України та інших республік, вона не була підтримана населенням на референдумі. При цьому незалежність анексованих росією Ічкерії, Татарстану та Башкортостану у 1990-ті роки була підтримана на референдумах. З огляду на це, 12 листопада 2022 року БНПЦ звернувся з клопотанням до Президента України Володимира Зеленського про визнання Республіки Башкортостан окупованою територією 15.
Станом на 2023 рік у російсько-українській війні в складі Збройних Сил України воює рота «Башкорт». Чисельність та задачі роти не розголошуються, офіційно організація «Башкорт» не має стосунку до цього підрозділу.
У перші дні 2024 року Руслан Габбасов презентував книгу «Записки башкирского националиста Кук Буре», яку читачі назвали найвидатнішою після праць Закі Валіді.
В одному з дописів, які поширив телеграм-канал «Free Nations of PostRussia Forum» представники Башкирського національного руху пояснили свою підтримку України: «Наш національний рух сьогодні прагне незалежності нашої улюбленої країни. Ми всі дуже сподіваємося на те, що ми здобудемо незалежність після дуже довгої окупації. Наш народ уже неодноразово проходив такий період, що нам доводилося боротися за наші права та свободи, за нашу незалежність.
Не варто думати про переформатування федерації, не варто думати про створення незрозумілих утворень на кшталт Ідель-Уралу, не варто думати ні про що, крім створення Четвертої Республіки 16. Наш національний рух вже точно визначив собі за мету створити незалежний Башкортостан.
Зрозуміло, що нам потрібна підтримка у нашій боротьбі. Наразі таку підтримку нам надає Україна в рамках війни, яку розв’язала російська федерація. Політика така справа, що взаємини між державами будуються на спільних інтересах. У нас з Україною є спільний інтерес – поразка росії. У цьому плані ми представляємося союзником для України, тому до їхнього парламенту вноситься законопроект про визнання нашої незалежності (або окупованої території), тому про нас говорять на їхніх каналах, тому сформувалася рота» 17.
15 січня 2024 року в м. Баймак у Башкортостані розпочалися протести, викликані порушенням кримінальної справи проти активіста башкирського національно-визвольного руху, лідера організацій «Кук буре» та «Башкорт» Фаїля Алсинова.
Під час майбутнього розподілу росії БНПЦ планує реалізувати ідею Великого Башкортостану Ахмета-Закі Валіді Тогана: до майбутньої башкирської держави можуть входити не тільки нинішні райони РБ, а й окремі райони Оренбурзької, Челябінської, Саратовської та інших прикордонних областей на засадах самовизначення 18.
Завершити хочу власним перекладом з башкирської вірша, що викарбуваний на пам’ятнику Алдар-батиру, що, попри скрегіт зубів кремлівських холуїв, був відкритий у серпні 2022 року в башкирському селі Атек:
Подібних до пророків Героїв
Дав Усевишній нашому народу.
Згадаймо башкирських батирів,
Які стояли в ім’я свободи.
Буття мого народу було на волосині.
І землю, Богом дану, огорнув туман…
Та врятував країну
Воїн відважний Алдар-тархан!
Башкири мої, моя вам порада –
Стійте пліч-о-пліч на своїй землі.
Нікому не дається просто так свобода,
За неї потрібно битися, мов орли.
Євген Букет
1 Башкортостан є одним із чотирьох головних (територіальних) ключів до мирного та контрольованого демонтажу терористичної кремлівської імперії, керованої божевільними військовими злочинцями, що називається росією. Три інші ключі це:
− Ойратська Республіка (Калмикія) — ключ до півдня нинішньої росії. Після неї як ланцюгова реакція будуть проголошені незалежна Черкесія, Кубань, Ногайська Республіка Астрахань, Осетія, Кумикія(Дагестан), Дон, Інгушетія і, звісно ж, звільнена від окупації незалежна Ічкерія.
− Інгрія з центром у Санкт-Петербурзі (ключ від півночі та заходу рф). Після проголошення незалежності в Пітері буде звільнена Карелія, Кенігсберг, Смаландія (що може з часом об’єднатися з вільною білоруссю), Псков, Новгород, Біармія (з центром в Архангельську), Тверська Республіка, Лапландія (Мурманськ) й Комі.
− І головний ключ, точніше цвях у кришку гробу імперії — незалежна й вільна Уральська Республіка, адже Урал — це ключ до деколонізації сходу нинішньої рф. Після набуття незалежності Єкатеринбургу слідом підуть Сполучені Штати Сибіру (Об’єднаних Держав Сибіру), Тихоокеанська Федерація (зі столицею в Хабаровську), Республіка Тюмень-Югра, а також незалежні Бурятія, Якутія-Саха й Тува.
Власне, це лише один із варіантів розвитку подій, який прогнозує організація «Форум вільних народів постросії». У ньому невизначеною лишається доля Московії та областей, що межують з Україною.
Вочевидь, вони мають бути назавжди демілітаризовані та позбавлені імперських наративів. Адже тільки повний демонтаж імперії зла зможе принести тривалий мир на наш континент (Букет Є. Перемога Українита чотири ключі до демонтажу імперії-терориста // АрміяInform. – 07.11.2022.
2 Габбасов Руслан. Записки башкирского националиста. Кук Буре. — Уфа: 2023. — С. 4.
3 Метою та завданням башкир, які брали участь у повстанні О. Пугача були: знищення всіх незаконно побудованих росіянами заводів, повернення незаконно відібраних земель і вигнання російського населення за межі Башкорт Іле. Олександра Суворова, який придушував це повстання, башкири вважають карателем, а не «видатним полководцем». (Әкрәм Бейеш. Башҡорт халҡының тарихы һәм азатлыҡ көрәше.. — Өфө: Башҡортостан «Китап» нәшриәте, 1993. — С. 117, 122).
4 У творчому доробку Салавата Юлаєва відомі понад 500 поетичних рядків. У віршах «Битва» («Яу»), «Стріла» («Ук»), «Юнакові-воїну» («Егетке») звучить заклик до боротьби з гнобителями; вірші «Мій Урал» («Урали»), «Рідна країна» («Тиуган мул»), «Соловей»(«андугас») відображені високі почуття любові до рідної землі, «Зулейха» («Зулейха») — до жінки.
В одному з останніх віршів Салават вигукнув: «Ні, не помер я, башкири!» Слова ці виявилися пророчими.
Окремі твори Салавата Юлаєва перекладені багатьма мовами світу, зокрема, й українською. Так, Петро Ребро переклав його вірші «Рідна сторона», «Соловей», «Стріла», «Кош», а Микола Лиходід — «Мій Урал» і «Зюлейха».
5 Букет Є. Башкирські повстання: традиція, яка дає надію на демонтаж рф // АрміяInform. – 07.12.2022.
6 Телеграм-канал «Free Nations of PostRussia Forum». – Режим доступу: https://t.me/freenationsrussia/4171
7 Телеграм-канал «Тот самый из Башкорт (Руслан Габбасов)». – Режим доступу: https://t.me/tot_bashkort/1496
8 Резніков О. За що воюють башкири? // Interfax-Україна. – 23.05.2023.
9 Кагарман (башк. Ҡаһарман) – башкирське чоловіче ім’я та назва села в Башкортостані.
10 Бондарук Л. 1943 – Перша Конференція поневолених народів Східної Європи і Азії // Український інститут національної пам’яті. – 20.11.2019.
11 Букет Є. На гостинах у товариства «Кобзар» // Культура і життя. – № 17, 29 квітня–5 травня 2016 р. – С. 7.
12 «Башкорт» було утворено у 2014 році групою активістів, яка виділилася з Башкирського правозахисного руху «Кук буре». Голови організації: Фаїль Алсинов (2014—2019), Ільнар Галін. Перший заступник голови — Руслан Габбасов (2014—2019 роки).
До 2020 року організація налічувала 18 філій у Башкортостані та одну філію в Магнітогорську, Челябінська область. Орієнтовна кількість активних членів організації на момент її заборони оцінювалася в одну тисячу осіб. На сторінку «Башкорту» в соцмережі «ВКонтакті» було підписано понад 60 тисяч людей (https://uk.wikipedia.org/wiki/Башкорт).
13 Резніков О. За що воюють башкири? // Interfax-Україна. – 23.05.2023.
14 https://www.facebook.com/groups/bashnational/posts/1041821033704063/
15 Букет Є. Корінні народи росії домовилися про припинення існування рф як держави вже у 2023 році // АрміяInform. – 15.12.2022.
16 Перша республіка – Башкурдистан, проголошений 15 листопада 1917 року. Друга – радянська автономія Башкирії на підставі угоди від 20 березня 1919 року. Третя – Республіка Башкортостан, проголошена 11 жовтня 1990 року.
18 Телеграм-канал «Free Nations of PostRussia Forum». – Режим доступу: https://t.me/freenationsrussia/4007
