Шановні Всесвітяни, доброго Вам здоров’я!
До написання цього листа мене спонукало не щось особливе, виняткове, а банальна «газова горілка», яку здибав на стор. 86 і 108 («Всесвіт» № 3—4, 2005). Мов би й не годиться в ювілейні дні говорити про щось прикре, але ота «ляпка» на сторінках «Всесвіту» (принаймні на мій погляд) — річ неприпустима. Навіть дощенту зросійщений Донецьк (завод «NORD») в українській частині інструкції до газових плит цей прилад називає правильно «пальник».
Буває, читаючи, здибаєш незграбну мовностилістичну конструкцію, сумнівне слово, але воно якось приховується текстом і не так кидається в вічі. На цей раз я може й стерпів би «газову горілку», але ця нахабна фурія трапилася мені не вперше. Наприклад, Євген Пашковський гостинно надав цьому покручу притулок у своєму романі «Щоденний жезл» (ж. Кур’єр Кривбасу № 115, с. 52). А загалом «Всесвітом » я вельми дуже задоволений.
Чергове число журналу — для мене подія неабиякої ваги. Читання, перечитування, роздуми над прочитаним. За останні 2—3 роки серед розмаїття публікацій «Всесвіту» найбільше сподобались: «Піаністка» Ельфріди Єлінек і «Правік та інші часи» Ольги Токарчук. У цих творах йдеться про життя простих людей, тобто про кожного з нас. Це мов би читаєш самого себе. А в «Правік» О. Токарчук я просто закохався до нестями, бо це роман і про моє рідне українське село, де я народився і прожив перші 22 роки. Сподіваюся, що Ви продовжите публікацію творів О. Токарчук. Дуже хотілось би, щоб це був її «Дім денний, дім нічний».
В № 9—10, 2003 прочитав про 100-річний ювілей Джорджа Орвелла, а потім дістав з полиці № 4, 1988 і перечитав уривки з роману «1984». Пошкодував, що Ви не надрукували роман повністю. «Наш» Старший Брат не вгамувався, навіть намагався обрати нам Президента. Тож роман «1984» буде завжди актуальним, бо під боком Старший Брат.
Тодішньої осени минуло 42 роки, коли я вперше взяв у руки «Всесвіт». І було це не тільки задоволення від читання цікавих творів, а й десятиліття навчання, самоосвіти, бо «Всесвіт» — це й літературознавство, це й історія та філософія та безліч інших наукових публікацій. Щиро дякую Вам за прекрасний журнал, за вашу безцінну працю. Нехай Вам усім завжди здоровиться та в усьому таланить.
27 квітня 2005 р.
Брик Михайло Дмитрович
м. Кривий Ріг
