Перед нами – переклад українською мовою романа турецького письменника Орхана Памука “Сніг”, виконаний О. Кульчинським. Вітаємо перше плавання перекладача. Для порівняння з оригіналом ми користувались виданнями:
Орхан Памук. Сніг. Роман. – Харків: Фоліо, 2006. – 479 стор.
Orhan Pamuk. Kar. İstanbul: İletişim Yayınları, 2002. – 2. baskı. – 429s.
В нашому огляді перекладу знайдуть місце як схвальні моменти, так і неточності, що їх можна б було в подальших виданнях виправити.
Назва роману, виконаний переклад епіграфів та назв розділів в цілому адекватний: можливі трансформації, наприклад: Снігова тиша (пер.) – мовчання снігів (ор.). Наші варіанти перекладу:
гл. 2. Uzak mahalleler – віддалені квартали (пер. Квартали на околицях).
Гл. 10. Ка та щастя – насправді в оригіналі Сніг та щастя (ка – кар).
Гл. 8. Оповідь про Ладжіверта та Рустема – Історія Ладжіверта та Рустема (hikaye в цьому сенсі значить: життєпис, історія життя).
Гл. 12. – Хіджран та щемлива оповідь Неджіпа. – Жахлива історія Неджіпа (тур. Хіджран – несамовитий, страшенний, жахливий).
Гл. 16. – Неджіпова картина та вірш Ка. – Бачений Неджіпом краєвид та вірш Ка.
Гл. 22. Військова й політична кар’єра Суная Заїма. – Кар’єра Суная Заїма у війську та молодому модерному театрі.
Гл. 32. – Про кохання, про те, як це бути непотрібним, і про зникнення Ладжіверта. – Про кохання, неамбітність (неважливість, букв. Буття неважливим. – йдеться саме про психологію малої людини) та зникнення Ладжіверта.
Гл. 36. – Торг між життям і театром… – торг між життям і грою…
Гл. 38. – Вимушений візит. – Вимушене гостювання. Втім, можливо, перекладач в процесі роботи користувався іншим, як наш, виданням оригіналу, де самим автором було внесено зміни.
Перекладацькі знахідки, які хочеться для себе виділити окремо та із якими хочеться просто привітати колегу:
Kavga etmeyi göze alırdı – був ладен сперечатися (7).
Yolun açık olsun sevgili Ka – хай твій шлях буже світлим, дорогий Ка.
Зеленокрай – Yeşilyurt.
Трансформація широковживаних в складних синтаксичних конструкціях дієприкметникових зворотів у підрядні часу.
Перекладач намагається зберегти важкість Памукового складного речення, дозволяючи собі хіба що поділ кількох не підпорядкованих одне одному підрядних крапкою з комою.
Примітні також посторінкові коментарі перекладача, зроблені долуго, вчасно та доцільно. Так, до них належить “дешифрування” імен – символів Памука, назв торгівельних марок, типових для Туреччини реалій. Може викликати заперечення лише переклад карського готелю “Карпалас” як “люкс- готель “Сніг” (Сніговий палац!), оскільки це розповсюджена модель найменування в усій Туреччині (нам відомі Егепалас, Йилдизпалас тощо).
Незугарності перекладу:
Поодинокі властиві Памукові пояснення в дужках випущені (с. 7, намагався вказати якомусь пасажиру, що поривався допомогти шоферу й протирав запітніле лобове скло (в ор. В дужках – допомогу його не було помічено). А втім, ця система авторських, наче сценаристських, ремарок, сприяє розумінню образу героя (поет – людина не-до-ладу).
Занадто полюбляє перекладач підрядні часу (коли…), тоді як засоби турецької мови незрівняно багатші – і 1. по мірі того, як… (коли Магріус сповільняв хід на поворотах, мій переклад оригіналу: по мірі того як автобус стишувався…, або принаймні: коли автобус ВСЕ стишував та стишував хід…).
2. коли ж розгулялася заметіль – щойно розгулялася заметіль (7), коли завірюха розходилася – не встигла завірюха розходитися.
І навпаки, варіант перекладу дієприслівника миттєвої дії “щойно він вийшов з автобуса” я би переклала як: не встиг він вийти з автобуса (9).
Як відомо, в турецькій мові порядок слів в реченні визначає логічний наголос та актуальне членування цього речення. При тому, що перекладач в більшості випадків інтуїтично чи свідомо намагається зберегти актуальне членування оригіналу, трапляються й зміни: отаким шепотом сусід Ка, на якому той щойно спав, запитав його: чому він їде до Карса? (пер, 7) – Його сусіда по автобусу, обійнявши якого той провалився в сон, спитав у Ка ТАК САМО ПОШЕПКИ, з якою метою той їде до Карса (ор.).
Нібито всі стамбульські газети писали про те, що в Карсі вбили мера… (пер.). – ор.: що в Карсі вбили мера… про це писали усі стамбульські газети.
Сказав неправду. … то була правда. – в ор.: То була неправда. А то була правда. (протиставлення досягається одноманітністю структур речення).
Переклад неочевидного минулого часу дієслова через “нібито (газети писали)“ не скрізь себе виправдовує, він кидається в очі і в тексті перекладу як незрозумілий і дещо штучний: пропонуємо подавати варіант: кажуть, газети писали.
Майстерно знайдені перекладачем еквіваленти українських ідіом інколи мають не настільки сильне емоційне навантаження, як оригінальні, – і читач втрачає емотивний наголос, вони наче проходять мимо: … через три дні він із слізьми на очах знову зустрінеться з ним уже в Карсі на обліпленій снігом вулиці Халіта – паші (пер.). – …з яким за три дні, уже як литимуться йому з очей сльози, він стрінеться знов на схованому під снігом проспекті Халітпаша в Карсі (мій переклад ор. – І.Д.). Зрозуміло, що сльози на очах в героя литимуться не від радощів зустрічі, але зовсім з іншої причину, про яку автор інтригує уже відтепер.
І надалі зроблено перекладачем помилку досить істотну і смислову (с. 8): описуючи сусіду – селянина, герой веде далі: Ка відчув, що існування цього чоловіка давало йому спокій. Цей спокій, що його він так і не відчув за 12 років у Німеччині, Ка пам’ятав з часів…. В перекладі маємо втрату дійсно нелегкого для пошуку еквіваленту в мові перекладу зворотнього займенника “в парі” із adam – людина, чоловік:
Людське буття приносить тобі спокій, збагнув Ка. Такий спокій, якого він не відчував упродовж дванадцятилітнього перебування в Німеччині, Ка пам’ятав з тих часів… відтак, те, що герой – поет починає заздрити цьому простому селянинові за його спосіб життя без прикрас, для читача втрачається, і не залишається зрозумілим, чому його образ введено саме в цьому місці роману.
С. 10: Побачити старовинні кам’яні споруди російської забудови, що робили Карс в його свідомості місцем особливим (англ. special), бодай трохи, але заспокоїло йому душу (мій пер.). – Узрівши старі кам’яні російські будівлі, завдяки яким Карс здавна в його пам’яті залишався неповторним, йому бодай трохи, але стало легше на душі.
Лексичні неточності (відповідно 1 – з пер., 2 – в ор.): потяг – паровоз (автором підкреслено: паровоз на парі, яким той приїздив 20 років тому, а тепер вже таких нема, є потяги) (8). Помічник шофера (муавін) – другий шофер, тут можна було б вжити і: стюард (ситуативний переклад), (оскільки пасажири брали в того валізи). Тоді як те ж слово в (11) – помічник валі – варто було б подати як усталене – віце-губернатор.
Хибною та застарілою від радянських підручників традицією є, на наш погляд, переклад “lokanta” як ресторану; самі носії мови неодноразово наголошують, що lokanta ніколи не є та протиставляється restoran, як заклад харчування на порядок нижчий, – отож, усі, хто бував у турецьких lokanta із тацею в руці та чергою за чорбою, знають, що турки нині вкладають в це слово зміст – їдальня (9-10). Кондитерське кафе – кондитерська (pastane).
Вбивця й жертва – убивця й убієнний (в оригіналі – в назві розділу – навмисне гра однокореневих katil – maktul, причому останнє дещо забарвлене архаїчною стилістикою). Так само, в перекладі назв поезії Ка краще було б зберегти мнемонічну співзвучність: замість пер. самоубивство і влада – intihar ve iktidar – як мінімум, як самозгуба й влада, або ж самогубство й господство (коли ми вже відійшли від сучукрліту) / владарство тощо.
На наш погляд, знов-таки емоційно знижено напругу в перекладі тексту постеру проти самогубства: “Людина – Найвище Творіння Аллаха, Самогубство – Це Блюзнірство”. “Людина є вінець творінь Аллаха, і самогубство – то лайка на Нього / Божа хула”. Слово “блюзнірство” (küfür) не відображає вповні спрямованої на Господа кривди й зневаги. Великі літери у слогані відображають норми турецької орфографії, проте необов’язкові і не доцільні в орфографії перекладу.
С. 14. – стривожено запитав Ка, ніби хворий, якого тепер лікар вчить ходити, спираючись на палицю. – спитав Ка зі сполохом хворого, якому лікар радив вже ходити із тросткою.
Ріже вухо калькований з оригіналу, прийнятний серед фахівців з регіону, проте незнаний читачем вираз герильї РКК – відп. повстанці бойовики Курдської робітничої партії (13). Ми свідомо, мабуть, так, як і перекладач, уникаємо буквального перекладу герильї в українській – партизани – що має свою радше позитивну конотацію, яка в турецькій відсутня.
С. 14 – особняк заможного вірменина – можливо, лишити національно забарвлене конак, або подати ”маєток”?
Про славнозвісний тюрбан: с. 20 – дівчина в тюрбані є перекладом набагато більш місткого “türbancı kız” – тюрбанджи – дівчина з прихильників руху за дозвіл мусульманкам запинатися або ходити запнутими в суспільних місцях, пор. Солджу (прихильник лівих поглядів в політиці), Нурджу (прихильник секти нурсійє), гюленджі (прихильники вчення Фетхуллаха Гюлена) тощо. Надалі на тій же сторінці автор не випадково більше не вживає вираз тюрбан, замінюючи його “політкоректним” başörtüsü – головний убір (те, що між собою тюркологи називають капали – покриті хустками дівчата – мусульманки).
Фактично, в європейському слововживанні (відповідно англо – та російськомовні проповіді, статті на мусульманських сайтах) başörtüsü, капали за традицією передають як “(дівчата) в хіджабах”. Те ж чорне суцільне покривало, що перекладач передавав як “хіджаб”, називають зар, або ще джар, з нікабом – вуаллю на обличчя, носити яку не є обов’язковим для мусульманки. Тому ми пропонуємо у випадках, напр.: дівчина, незважаючи на тиск з боку батьків, відмовлялася зняти тюрбан… – заміняти на найближче до авторського: оскільки вона відмовлялася зняти хустку / хіджаб розкритися ходити простоволосою, незважаючи на тиск батьків (20). Особливо хочемо звернути увагу перекладача на вираз “простоволоса”, що в українській мові також має в своїх конотаціях відлуння скандальності й непристойності.
Підсумовуючи вищезазначене, наголосимо, що помічені нами неточності перекладу не змінюють загальної суті тексту і значення та обсягу виконаної роботи. Відомо, що переклад або існує, або його немає. Тут він є. Незважаючи на те, що текст залишився Памуковим, він став українським. А це означає, що мету перекладу – досягнено. Читайте, він адекватний.
Наостанок скажемо й ми перекладачеві: Yolun açık olsun sevgili ОК
Ірина Дрига, тюрколог, науковий співробітник Інституту сходознавства НАНУ, кандидат філологічних наук
