Журнал іноземної літератури “Всесвіт” за всі 80 років життя неодноразово на своїх сторінках друкував твори світового значення. Згадаймо Кафку, Маркеса, Камю, Єлінек, Памука… От і знову, в 2006 році, часопис — у центрі життя Європейського культурного континенту. Ви, шановні читачі, вже встигли познайомитися в 7-8 номері журналу з прекрасним романом “Татарська пустеля” неперевершеного Діно Буццаті.
Що й казати, твір уже увійшов до храму світової класики і затвердився серед монументальних і епохальних творів ХХ сторіччя. І от, перебуваючи у Великобританії, з подивом для себе дізнаюсь, що цей твір щойно тут, на Туманному Альбіоні, було екранізовано — “Desert of the Tartars”.
Що ж, не перестаю дивуватися літературній ерудиції та внутрішньому чуттю журналу, що не підлягає законам статистики й теорії імовірності. “Всесвіт” у 7-8 номері знову виплекав на своїх сторінках перлину світової літератури, яку з італійської майстерно переклав Юрій Педан.
Водночас до цієї перлини звернулися й англійські режисери. Можна повторити хіба що збиту і заяложену, але одвічно-істинну фразу: “Всесвіт” і досі тримається у вирі найкращих світових традицій, і друк роману Буццаті, що в часі збігся з екранізацією твору у Великобританії, — тому підтвердження.
Дмитро Дроздовський, “Всесвіт”
Лондон—Київ
