Інформація про проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції «Павло Тичина у вимірах сучасності», присвяченої 125-річчю від дня народження Павла Тичини.
Відповідно до плану роботи Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського 11-12 лютого 2016 року була проведена Всеукраїнська науково-практична конференція «Павло Тичина у вимірах сучасності», присвячена 125-річчю від дня народження митця. Цей захід зібрав у Чернігівському літературно-меморіальному музеї Михайла Коцюбинського науковців, учителів, працівників музеїв і бібліотек Чернігова, Києва, Полтави, Херсона, Рівного, Тернополя, Ніжина, Умані, Сосниці та ін.
Конференція розпочалася із виступу театральної студії «Слово» Чернігівської ЗОШ І-ІІІ ст. Чернігівської міської ради. Керівник цієї студії Грабова Ірина Іванівна, актриса Чернігівського молодіжного театру, зуміла дібрати для літературно-музичної композиції «І я встаю, нову вдихаю мить» неймовірно актуальні й зворушливі твори Павла Тичини.
Із вітальним словом до учасників конференції виступили Замай Людмила Михайлівна, начальник управління туризму та охорони культурної спадщини департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, та Анатолій Андрійович Заліський, ректор Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, кандидат філософських наук, доцент, заслужений працівник освіти України. У своїх виступах вони зазначили про те, що Чернігівщина як батьківщина Павла Тичини свято шанує пам’ять про великого поета, тому недаремно саме в Чернігові вирішено було провести Всеукраїнську науково-практичну конференцію, присвячену ювілею великого земляка.
Розпочав пленарне засідання конференції Ярослав Олексійович Поліщук, професор кафедри української літератури і компаративістики Київського університету імені Бориса Грінченка, гостьовий професор Братиславського університету імені Яна Коменського, доктор філологічних наук, професор, виступом «Павло Тичина в антиноміях літературного канону».
Продовжив розмову про великого поета Дроздовський Дмитро Ігорович, докторант Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України, кандидат філологічних наук, головний редактор журналу «Всесвіт», розглянувши творчість Павла Тичини в рецептивних вимірах: кларнетизм, синестезія і францисканство.
Про прочитання віршованої спадщини Павла Тичини з погляду об’єктивного історизму виступила Світлана Олексіївна Жила, завідувачка кафедри української мови і літератури Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, доктор педагогічних наук, професор.
Філософський погляд на творчість великого майстра продемонстрували Наталія Дмитрівна Ковальчук, професор кафедри філософії Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філософських наук, професор (тема виступу – «Архетип софійності у творчості Павла Тичини») та Віктор Миколайович Довбня, проректор із науково-педагогічної роботи Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, доктор філософських наук (тема виступу – «Трансгуманітаристика як методологічна вимога сучасної освітньої політики»).
Про педагогічні погляди Павла Григоровича Тичини учасникам конференція розповів Проніков Олександр Костянтинович, професор кафедри педагогіки, психології та методики фізичного виховання Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, доктор педагогічних наук.
Вивчення творчості Павла Тичини в школі стало предметом обговорення у виступах Ковбасенка Юрія Івановича, завідувача кафедри світової літератури Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, президента Української асоціації викладачів зарубіжної літератури, кандидата філологічних наук, професора (тема виступу – «Між “соняшним кларнетом” і “пофарбованою дудкою”: до проблеми поглибленого вивчення творчості Павла Тичини»), Бондаренка Юрія Івановича, завідувача кафедри методики викладання української мови і літератури Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, доктора педагогічних наук, професора (тема виступу – «Використання поетичних творів Павла Тичини доби сталінізму в сучасному шкільному викладанні української літератури»), Фасолі Анатолія Миколайовича, провідного наукового співробітника лабораторії навчання української мови і літератури Інституту педагогіки НАПН України, кандидата педагогічних наук (тема виступу – «Компетентнісно зорієнтовані завдання у структурі підручника з української літератури для старшої школи»).
Про наукові розвідки з біографії поета, які базуються на архівних матеріалах, розповіли Кузьменко Надія Михайлівна, доцент кафедри педагогіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор педагогічних наук, доцент (тема виступу – «Він і художник, і співак, і музикант, і поет» (невідомі архівні матеріали про Павла Тичину)»), Забарний Олександр Вадимович, декан філологічного факультету Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, кандидат педагогічних наук, доцент (тема виступу – «Павло Тичина і Микола Сайко») та Половнікова Світлана Олександрівна, старший науковий співробітник Чернігівського історичного музею імені Василя Тарновського (тема виступу – «Світлий ангел Павла Тичини: Вплив Серафими Морачевської на формування світогляду Павла Тичини»), Коцюбинська Наталія Михайлівна, заступник директора з наукової роботи Чернігівського літературно-меморіального музею Михайла Коцюбинського (тема виступу – «Павло Тичина і Михайло Коцюбинський: історія взаємин»).
Про Тичину-перекладача повідомили Ткаченко Всеволод Іванович, голова Творчого об’єднання перекладачів Національної спілки письменників України, віце-президент Української асоціації викладачів зарубіжної літератури (тема – «Павло Тичина як реципієнт і трансформатор традиції української перекладацької школи»), Гордон Олександр Богданович, директор Будинку письменників Національної спілки письменників України, поет, перекладач (тема виступу – «Тичина-поет, Тичина-перекладач: погляд із ХХІ століття»), Матюшкіна Тетяна Павлівна, доцент кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, кандидат педагогічних наук (тема виступу – «Павло Тичина – майстер художнього перекладу»).
Мовознавчі аспекти вивчення творчості поета висвітлили Панченков Андрій Олексійович, начальник відділу змісту суспільно-гуманітарних навчальних предметів Українського центру оцінювання якості освіти (тема виступу – «Дифузія художнього і конфесійного (П. Тичина і митрополит В. Липківський на тлі доби)»), Баран Ганна Василівна, завідувачка кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, кандидат філологічних наук (тема виступу – «Лексика збірки Павла Тичини «Соняшні кларнети»), Хомич Тетяна Леонідівна, доцент кафедри української мови і літератури Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка (тема – «Павло Тичина – практик і теоретик української мовної норми»), Дячок Світлана Олександрівна, заступник директора, учитель-методист Колиндянської ЗОШ Чортківського району Тернопільської області, аспірантка Київського університету імені Бориса Грінченка, учений секретар Української асоціації викладачів зарубіжної літератури (тема – «Інтертекст Павла Тичини в поезії Ліни Костенко»).
Науковці та педагоги мали змогу попрацювати в трьох секціях:
- Літературознавчі студії з життя і творчості Павла Тичини
- Мовознавчі аспекти вивчення творчості Павла Тичини
- Викладання творів Павла Тичини в навчальних закладах
Після закінчення роботи першого дня учасники конференції мали змогу послухати чудовий концерт із творів чернігівських авторів у виконанні капели бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного (художний керівник капели – викладач-методист Чернігівського музичного училища імені Левка Ревуцького, заслужена артистка України Раїса Миколаївна Борщ, директор та хормейстер капели – старший викладач Чернігівського музичного училища імені Левка Ревуцького, заслужений працівник культури України Микола Митрофанович Борщ) центру та мали екскурсію містом.
Наступного дня (12 лютого) учасники конференції відвідали батьківщину Павла Тичини – село Піски Бобровицького району. У місцевій школі була змога побувати на екскурсії до шкільного літературного музею Павла Григоровича Тичини та картинної галереї, яка вразила гостей різноманітністю художніх полотен та виробів ужиткового мистецтва.
У Пісківській школі були проведені майстер-класи за творчістю Павла Тичини: Антоніна Михайлівна Шляхова, учитель-методист української мови і літератури Олександрівського НВК Бобровицького району, запропонувала заняття на тему «Таїна феномену П. Г. Тичини – найбільшого модерніста 20-их років минулого століття», а Світлана Рашитівна Молочко, старший викладач кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, – «У симфонії слів, звуків, кольорів».
Після проведення майстер-класів учасників конференції привітали Ляховенко Володимир Володимирович, в. о. голови Бобровицької районної державної адміністрації, Ляшенко Тетяна Олександрівна, в. о. начальника відділу освіти Бобровицької районної державної адміністрації, Хоменко Валентина Миколаївна, директор Пісківської ЗОШ І-ІІІ ст. імені П. Г. Тичини Бобровицького району.
Далі учні школи запросили учасників конференції на літературну композицію «Тобою ж хочу я звучати, народе рідний, любий мій!».
Меморіальний будинок Павла Тичини в селі Пісках має свій особливий чар і атмосферу, у чому мали змогу переконатися учасники конференції, відвідавши цю садибу.
Урешті час конференції добігав кінця. Науковці, педагоги, музейні працівники, які брали участь у конференції, зазначили, що захід був насиченим і цікавим.
Завантажити програму конференції.
