У Шотландії була створена абсолютно нова версія спектаклю, що продемонструвала майстерність та віртуозність українських акторів. У Києві спектакль вбудований в історичні інтер`єри особняка в стилі модерн, у якому розташовується один із найкращих столичних театрів. А в Единбурзі було обрано майданчик PASS Theatre, так званий black box — на знак поваги до традицій вільного фестивалю, створеного одразу після війни на противагу помпезному офіціозному мистецтву.
Акторам і команді вдалося знайти стильне мінімалістичне рішення, зберігши напруженість і складну психологічну структуру вистави. «Щедро використовуючи темні тони й гру світлотіні, спектакль описує, як гріхи батька лягають на сина — а також дружину, яка сподівається уберегти сина від хвороб батька», — пише Ґарет Вейл, оглядач найбільшого единбурзького журналу The List.
Вперше за багато років на шотландській сцені звучала українська мова. Її навіть прийшли послухати в оригінальному виконанні члени Асоціації Українців у Великій Британії (AUGB), багато з яких народилися й виросли далеко від Батьківщини.
Ось що говорить про виставу театру «Сузір`я» відомий режисер і художній керівник единбурзького театру «Сиріус» (Dogstar Theatre) Метью Зеджак — його власний спектакль у програмі фестивалю також отримав схвальні відгуки преси:
Мене вразила постановка Поліни Медведєвої «Примари», яку я подивився в цьому році на Единбурзькому фестивалі Fringe. Сучасна жива інтерпретація шедевру Ібсена, зведена до своїх основ, елегантна, стильна й вирішена в найкращий спосіб у плані смаку. Фокус на основних персонажів і психологічна основа сюжету були представлені талановитим квартетом акторів. Вистава одразу занурює глядача в світ п`єси й тримає неймовірне драматичне напруження протягом усіх 80 хвилин. Сучасний класичний театр найвищого ґатунку — впевнений, м`язистий, хореографічно вивірений і чутливий до ритму тексту і імпульсів персонажів. Чарівне видовище. Бажаю Поліні Медведєвій і театру «Сузір`я» усіляких успіхів в їх майбутніх проектах.
Роль Освальда, яка стала центральною в новій версії київського спектаклю, Олександр Бегма виконав блискуче й повністю англійською мовою, чим заслужив повагу навіть лондонських кореспондентів. «Спектакль занурює глядача і залишає довгий післясмак, і в цьому заслуга приголомшливих акторів «Сузір`я» — першого ангажементного театру пострадянської України. Хореографічно вивірена режисура Поліни Медведєвої видає її балетну освіту і впевнено веде спектакль до емоційної кульмінації», — пише видання Ukrainian in London.
Відповідальне інсценування п`єси 1881 року змусило, проте, згадати і про сьогоднішній день: «Теми материнської депривації, класового протистояння, розчарування й відторгнення по-новому звучать у сучасній Україні – країні, яка відродилася», – зауважує Роуан Андерсон у часописі Artmag.
Експериментальна робота стала непростим випробуванням для акторів і учасників. Проте вони привезли з Единбурга чимало професійних вражень і нових контактів – а це запорука творчого зростання й здорового розвитку та міжнародних відносин.
Ірина Мельник, виконавиця головної ролі Фру Алвінг:
Для вистави гастролі — це завжди стрес, але мені було цікаво опинитися в незнайомому культурному й мовному середовищі. Англійський театр, комерційний і незалежний, має набагато жорсткіші виробничі рамки, ніж прийнято в Україні. І в цьому складність. При цьому здивувала емоційна реакція глядачів на незвичні інтонації. Кажуть, що шотландці дуже стримані, але після вистави до мене підходили незнайомі люди, дякували, обіймали, тиснули руку.
Олександр Бегма, автор музики, яка в результаті не звучала у виставі, виконавець ролі Освальда:
Про гастролі в Единбурзі можу сказати одне: це було здорово! Неймовірно гарне місто, величезна кількість туристів і артистів, приголомшлива атмосфера. Окреме задоволення я отримав від англійської мови, якою грав.
Дмитро Завадський, виконавець ролі Пастора Мандерса:
Різкі потужні лінії, зовсім інший світ, інша поведінку, наче ті самі акторські завдання, але вийшло потужніше й виразніше. Одного разу ми заблукали й опинилися на океані.
Гелена Сергутіна, виконавиця ролі Регіни:
Чарівна поїздка і унікальний досвід командної роботи. Ми вчотирьох раптом почали вібрувати, і це було неймовірне відчуття творчої свободи.
Поліна Медведєва, режисер вистави «Примари»:
Улюблені актори виявилися сміливими й чуйними, грали на повну силу — аж за них було страшно.
Олексій Кужельний, художній керівник театру «Сузір`я»:
Кажуть, що участь в Единбурзькому фестивалі свідчить про європейську якість театрального продукту. Водночас, тотальна комерціалізація замість якості передбачає безмежну фантазію й повну нестачу професійної етики. Смішити, шокувати, продаватися за будь-яку ціну — тільки для незначної частини учасників фестивалю це виявилося неприйнятним.
Запрошення вистави на фестиваль, присвячений драматургії Стріндберга, що надійшло після першого ж спектаклю, інші форми реакції глядачів, яка не може не тішити, можливо, лише наші сімейні радощі. А ось те, що ми опинилися в невеликій, але гідній компанії відповідальних служителів театру, у компанії тих, хто вірить у соціальну значущість театру розумного, емоційно вивіреного, натхненного ідеалами людяності — це вже висока честь і глибока радість для серця.
Режисер і сценограф вистави Поліна Медведєва з усією постановочною групою самого Единбурга практично не побачила, напружено працюючи над варіантом вистави, органічним для умов показу в новому театрі. Тож і постала ця постановка трепетною, а не гастрольно-самовпевненою.
