АЙ ЦІН
ЗАКАМ’ЯНІЛА РИБА
З китайської переклала Ядвіга ЛИСЕВИЧ
Були живими порухи твої,
До сонця блискавкою грала.
І простору, і волі тут без меж —
Зринала й знов занурювалась в море.
Та якось вибухнув страшний вулкан,
Чи землетрусом розкололо землю:
Ти вмить свободу втратила свою,
Похована під попелом навічно.
З тих пір минули вже мільйони літ.
Прийшли геологи вивчати надра.
І у спресованій верстві знайшли тебе:
Геть, як жива, та лише нерухома.
Луска й плавці — їх час не зачепив.
Життя навкруг вирує — ти байдужа.
Сліпа — не бачиш неба і води,
Глуха — не чуєш хлюпотіння хвилі.
Дивлюсь на скам’янілість пильно я.
О нерозумний, ось мені наука:
Рухомість втратиш —
Втратиш і життя.
Життя — це віковічна боротьба.
У боротьбі єдиний шлях вперед.
І так до скону. Доки ти живий,
Всі сили треба боротьбі віддати.